Арбузинський район

Соціально-економічний портрет Арбузинського району 2017 рік

Соціально-економічний портрет Арбузинського району

Історична довідка

Арбузинка – селище міського типу, центр селищної Ради. Розташована за 131 км від Миколаєва і 4 км від залізничної станції Кавуни. Населення – 7558 чоловік. Селищній Раді підпорядковані також населені пункти Аркадіївка, Вишневе, Кавуни, Новокраснівське, Октябр, Осикова Балка, Полянка.

Арбузинка – центр району, площа якого 1 тис. кв. км, населення – 31,9 тис. чоловік (в т. ч. сільського – 24,4 тис, міського – 7,5 тис). В районі 38 населених пунктів, підпорядкованих селищній і 9 сільським Радам; 12 колгоспів, 3 радгоспи. Орної землі – 84,9 тис. га; 7 промислових підприємств, 2 будівельні організації; працює 19 фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 лікарень, 34 школи, 26 бібліотек, 27 будинків культури і клубів

В місцях, де тепер розташована Арбузинка, в середині XVIII ст. шукали прит тулку кріпаки-втікачі з Брацлавщини, Київщини, Поділля, Волині, учасники селянсько-козацьких повстань на Україні. На річці Арбузинці в ті часи виникло кілька дрібних поселень: Гайдамацьке, Молдаванське, Литовське. В поселенні Гайдамацькому була навіть православна церква . Невдовзі сюди ще прибуло кілька сімей з Полтавщини. Всі поселення згодом злилися в одне село Арбузинку. Жителі його спочатку перебували на становищі казенних селян. Але через кільїуі років село і навколишні землі були відведені сенатом поміщикам-колонізаторам Дауен-гауеру і Окснеру. Переважна більшість жителів стала кріпаками. В 1812 році казен¬них селян в селі залишилося лише 24 ревізькі душі . Всього ж у ньому налічувалося понад 300 мешканців, які жили з хліборобства, скотарства, дехто – з гончарства. Всі селяни сплачували подушний податок, виконували гужову, будівельну повинності.

1817 року Арбузинку переведено в розряд військових поселень. У селі розмістився ескадрон 3-го полку Бузької уланської дивізії , який перебував на повному утриманні місцевих жителів. Поселенці займалися не тільки військовою справою, а й хліборобством. Всі юридично-правові питання вирішували офіцери. За найменшу провину поселенців карали нагаями. В 50-і роки XIX ст. кількох чоловіків, які висловилися проти нестерпної муштри, жорстоко побили. Не витримавши знущань, поселенець Малинов у 1857 році покінчив життя самогубством. У 1857 році, на час ліквідації військових поселень, населення Арбузинки становило 2390 чоловік . За указами 1866-67 рр. жителі її були переведені на становище державних селян. Наділи одержали 1418 ревізьких душ. Було викуплено 13,6 тис. десятин землі . Поміщики та куркулі прирізали собі 2,4 тис. десятин общинної землі. Землевласникам Дауенгауеру, Окснеру належало по 1 тис. десятин, 12 куркулів мали по 50 – 70 десятин, а дехто й до 300. Колишні військові поселенці та солдати у відставці одержали землю в різних місцях. Бідняки стали довічними боржниками держави. З 13,6 тис. десятин общинної землі 11,2 тис. були податними. Селяни щорічно сплачували державі понад 10 тис. крб. Викупні недоїмки весь час зростали. В 80-і роки вони становили суми, які часто перевищували все, що заробляли селяни за рік, або навіть і за два .

Внаслідок класового розшарування дедалі більша кількість збіднілого селянства втрачала землю. В 1905 році близько 15 проц. господарств Арбузинки не мали її зовсім. Понад 60 проц. всіх придатних земельних угідь належало поміщикам і куркулям, які становили 10 проц. населення. 65 проц. жителів були малоземельними та безземельними. Піп Добрицький організував у селі кредитне товариство, пайовиками якого здебільшого були багатії. Товариство видавало невеликі кредити, відраховуючи з загальної суми 12 проц. на свою користь. Не маючи змоги обробити свої наділи, бідняки здавали їх в оренду, а самі наймалися до куркулів. Понад 30 чоловік працювали в сусідніх селах. Сільські пролетарі йшли на заробітки в міста Вознесенськ, Ольвіополь, Одесу. Дехто з них повертався в своє село на час косовиці.

У 1883 році в Арбузинці налічувалося 31 промислово-торговельне підприємство, винний склад. На початку 900-х років куркуль Богачов поставив цегельний завод, на якому працювало 16 чоловік у 2 зміни. Всі роботи на 4 печах виконувались вручну. Оплата праці була мізерною. Кочегар одержував за тиждень 1 крб., підлітки – по 15 коп. Куркуль Головко відкрив у селі маслоробню. Масло збивали тут з допомогою кінного приводу. Куркуль Манжос мав млин, за помел зерна селяни сплачували йому 2 фунти від пуда. На початку XX ст. в селі набуло розвитку ткацтво: ним займалося 500 чоловік. Місцеві ремісники виробляли руїнники, рядна, що славилися далеко за межами Арбузинки. Більшість з них залежала від лихва рівскупників, у лавках яких зосереджувалася торгівля різноманітними ремісничими виробами.

На 1883 рік у селі, що було центром волості, проживало 4882 чоловіка , через 17 років – 6,2 тис. На таку кількість населення не було жодного лікувального закладу. Лише зрідка навідувався фельдшер із сусідньої Костянтинівки. За статистичними даними Херсонського земства, в 1895 році в Арбузинці хворіло 347 чоловік, з них 162 померло. Про освіту теж ніхто не дбав. На тисячу жителів лише 51 умів писати й читати. З 1870 року тут працювала однокласна церковнопарафіяльна школа. Щороку 60 – 70 селянським дітям відмовляли в навчанні. 1893 року відкрилась початкова та земська однокласна школи. Земську відвідувало 110 учнів.

Пробудженню класової свідомості трудящих мас села сприяли їхні зв'язки з тими жителями, що працювали в містах. Від них селяни дізналися про боротьбу робітничого класу проти експлуататорів. 1905 року в селі розповсюджувалися революційні листівки. В одній з них писалося: « ... багатіїв треба знищувати, силою відбирати у них землю, майно і роздавати селянам, не давати в казну ні копійки, а рекрутів – до армії ». Поширював ці листівки місцевий селянин О. 3. Ікленко, який мав зв'язок з соціал-демократичною організацією Вознесенська і одержував звідти нелегальну літературу. Йому допомагали місцеві жителі А. К. Старченко, М. П. Погуца, М. О. Рожкова, К. Т. Яковлєва. В селі відбулося кілька сходок революційно настроєної молоді, на яких читалися прокламації. В 1906 році за політичну діяльність та, як зазначалося в обвинувальному акті, « за неодноразову прилюдну образу особи монарха » О. 3. Ікленка заарештували. Судове слідство тяглося в Одесі до лютого 1908 року, коли його було засуджено на півтора року ув'язнення. Протягом 1906 року проводили революційну агітацію серед селян жителі І. І. та П. І. Живанови. Восени 1906 року бідняки підпалили куркульські скирти хліба, поміщицький маєток, знищили крамницю куркуля Келеновського, а його самого вбили. Власті викликали сотню козаків, яка розправилася з селянами.

Під час першої світової імперіалістичної війни класові суперечності на селі поглибились. Близько тисячі чоловіків мобілізували на фронт, і весь тягар обробітку землі ліг на плечі жінок і стариків. Багато куркулів, що зуміли уникнути призову в армію, використовували важке становище сімей, які залишилися без годувальників. У одного з них, Дешка, працювало понад 60 сезонних наймитів і 15 постійних. Були в нього й поденні робітники. В 1916 році, коли хазяїн не виплатив робітникам заробітну плату, вони відмовилися працювати і спалили садибу куркуля з усім майном і хлібом. Протягом 1910 – 1914 рр. серед арбузинської бідноти вів революційну пропаганду колишній член Миколаївського «Південноросійського робітничого союзу» Р. 3. Коротков, що посилювало серед населення антивоєнні настрої.

28 лютого 1917 року в селі стало відомо про повалення царського самодержавства. Незабаром на сільському сході жителі одностайно підтримали дії пітерських робітників і обрали земельний комітет на чолі з місцевим бідняком більшовиком О. С. Живановим. Комітет нарізав селянам по 2 десятини засіяної поміщицької землі. Але користуватись цією землею трудящим не довелося. Влітку того ж року земельний комітет було розпущено, земля відібрана.

Радісно зустріли арбузинці перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді. Цю звістку принесли жителі, які працювали на залізничній станції Кавуни. В січні 1918 року відбулися збори селян, що обрали Раду, до складу якої увійшли учитель П. Ф. Сінческул, місцевий бідняк М. В. Бабич та ін. Між бідняками розподілено поміщицьке майно і худобу, взято на облік землі багатіїв. Для охорони революційного порядку, боротьби з бандитизмом було створено збройний загін, в який увійшло понад 100 бідняків. Командував ними місцевий селянин П. О. Сідень.

Та наприкінці березня 1918 року в Арбузинку вдерлися війська австро-німецьких окупантів. Куркулі відразу ж звернулися до них із скаргою на тих, хто конфісковував поміщицькі землі, ділив майно багатіїв. Окупаційні власті наказали селянам негайно повернути землі і речі колишнім власникам та ще й сплатити їм протягом доби контрибуцію в сумі 36 тис. крб. Окупантам всіляко допомагали гетьманські ставленики. У вересні в селі почали діяти підпільники. Військово-революційний комітет повстанського округу № 2 з центром у Миколаєві послав в Арбузинку агітаторів з листівками і прокламаціями . Місцеві жителі Г. П. Краснюк, В. І. Чупина та інші розклеювали листівки на стовпах, огорожах, навіть на дверях приміщення гетьманської варти. В жовтні 1918 року було створено підпільну організацію співчуваючих більшовицькій партії. До її складу увійшли П. М. Косячний, П. Ф. Сінческул, І. Медвинський, П. Гуренко . Десятки арбузинців пішли до вознесенських партизанських загонів.

У березні 1919 року населення Арбузинки з радістю зустрічало бійців Задніпровської дивізії, які вигнали з села петлюрівців. На зборах жителів села 21 березня 1919 року було створено ревком. Очолив його Є. М. Філіпов. Ревком від імені загальних зборів надіслав вітальну телеграму другому Єлисаветградському з'їзду Рад, де висловив повну підтримку Радянській владі. Селянам було повернуто землю. Надавалася допомога тим, хто потерпів від окупантів. Для боротьби з бандитизмом і контрреволюцією ревком організував загін (командир О. П. Козинець), який у складі 2-го полку Вознесенської бригади брав участь у бою з григор'свцями під станцією Помічна .

В червні 1919 року в Арбузинці створено комітет бідноти , який розгорнув боротьбу з куркульством, організував допомогу сім'ям фронтовиків. Та в серпні 1919 року село захопили денікінці. Вони закатували активістів О. С. Живанова, О. П. Козинця, П. О. Сідня та інших. Місцева біднота всіляко зривала мобілізацію до денікінської армії. Щоб залякати непокірних, кати розстріляли бідняка П. К. Шевченка, палили хати селян. Всього було вбито денікінцями 109 жителів. Матеріальні збитки, заподіяні білогвардійцями, за неповними даними, перевищували 25 тис. крб. 30 січня 1920 року село визволили війська 45-ї дивізії Червоної Армії .

Наступного дня було обрано волосний ревком, який у березні 1920 року передав свої повноваження новообраній Раді . Волосний партійний осередок, створений 1 серпня 1920 року, налічував 8 членів та кандидатів у члени партії. За складних умов утверджувалася в селі Радянська влада – вороже ставилися до неї, протидіяли всім її заходам куркулі. Сільрада, партосередок та КНС мобілізували актив бідноти на боротьбу з бандитизмом, організували допомогу сім'ям червоноармійців, забезпечували виконання продрозверстки. Згуртована навколо більшовиків молодь об'єдналася у травні 1920 року в комсомольський осередок. Коли до Арбузинки в 1921 році для заготівлі зерна прибув продовольчий загін, комуністи і комсомольці села створили групу сприяння продзагону. Зібраний хліб відправляли червоним обозом на станцію Кавуни, а звідти – голодуючим Петрограда, Москви. Комсомольці створили товариство «Друг дітей», збирали для дітей-сиріт кошти, одяг, продовольство тощо.

Проведення нової економічної політики сприяло швидшій відбудові сільського господарства. 1921 року в Арбузинці з ініціативи комуністів створено прокатну станцію. Наступного року організувалося сільськогосподарське кредитне товариство, членами якого стали понад 440 селян. Товариство одержало фінансову допомогу від держави в сумі 38 тис.   крб.   На ці гроші придбали сівалки, жниварки, посівний матеріал . У 1924 році в селі був створений перший ТСОЗ, до якого вступили 22 сім'ї. Товариство мало близько 120 десятин землі. За рахунок державного кредиту воно придбало перший трактор.

За ініціативою сільської Ради в Арбузинці на початку 1921 року відкрилась лікарня на 15 ліжок – перша за всю історію села.

Значну увагу ліквідації неписьменності приділяла культурно-освітня секція Ради. В першій, відкритій 1920 року, радянській школі грамоти ім. В. І. Леніна навчалися дорослі. Близько 100 чоловік вечорами збиралися опановувати знання. Того ж року почала працювати початкова школа. 63 сиріт, батьки яких загинули в період першої світової і громадянської воєн, жили в інтернаті при школі . Відвідували її 250 дітей. 1925 року в Арбузинці відкрили другу початкову школу.

Велику культурно-масову роботу проводили чотири хати-читальні і сельбуд. Учасники хорового та драматичного гуртків кожної суботи і неділі ставили п'єси українських і російських класиків, скетчі, водевілі. Тільки в перший рік відкриття сельбуду – 1924-й – тут відбулося 28 вистав-п'єс Г. Квітки-Основ'яненка, І. Карленка-Карого, М. Горького. І923 року відкрито бібліотеку з книжковим фондом 600 примірників.

Схвально зустріли селяни Арбузинки рішення XV з'їзду партії про колективізацію сільського господарства Того ж року активісти села організували сільськогосподарську артіль ім. Паризької Комуни, до якої увійшли 150 господарств, згодом — «Україну» . В 1929 році виникли артілі «Заклик Леніна», «Перемога», «Червоний маяк», «День колективізації» та ін., в яких об'єдналися 520 дворів. На кінець 1932 року колективізацію в селі завершено. Тут було 13 артілей. Колективні господарства користувалися постійною матеріально-технічною підтримкою держави. В 1930 році організувалася машинно-кінна станція, яка мала кілька тракторів і машин, 550 робочих коней. Через два роки вона об'єдналася з Кавунівською МТС, що обслуговувала всі арбузинські колгоспи.

Куркулі намагалися всіляко зривати заходи щодо соціалістичної перебудови села, підбурювали селян проти вступу в колгоспи, грабували колгоспне майно, отруювали корми, скошували великі площі посівів зеленої ще пшениці тощо. Згуртований партійною організацією сільський актив у 1931 році знешкодив підривні дії куркулів. 5 запеклих ворогів Радянської влади вислали з села.

Незважаючи на економічні труднощі, відсутність організаційно-виробничого досвіду, молоді колгоспи за два роки досягли певних господарських успіхів. Артілі «День колективізації», ім. Паризької Комуни, «Заклик Леніна» та ін. в 1932 – 1934 рр. перевиконали план хлібозаготівель, а також план здачі м'яса державі. Тільки грішми члени артілей одержали на трудодень по 5 – 7 карбованців.

В колгоспах були створені виробничі бригади. Вже 1932 року хлібороби Арбузинки ознаменували передсвяткові жовтневі дні безперервними червоними валками хліба понад план Змагаючись з колгоспами сусідньої Костянтинівки, вони посилали туди на допомогу під час жнив т. зв. буксирні бригади по 150 – 200 чоловік. У 1932 році в одну з таких бригад входило 26 комуністів, 32 комсомольці і 150 безпартійних активістів. 1934 року сталася подія, яка запам'яталася жителям села надовго — вони тепло зустрічали голову ВУЦВКу Г. І. Петровського, який у розмові з трудящими дав багато цінних порад щодо соціалістичного господарювання.

Рік у рік зміцнювалися артілі. Так, перед війною колгосп «Червоний маяк», де головував комуніст А. К. Пономаренко, мав 570 га землі. Головною культурою в артілі стала пшениця, під якою було зайнято 350 га. Основні польові роботи виконувалися технікою МТС. Щорічно зростали прибутки господарства. Артіль «День колективізації» мала 1760 га землі. Внаслідок підвищення культури землеробства зростали врожаї – тут збирали по 20 цнт зернових з га. Розвивалося громадське тваринництво. На фермах налічувалося 120 голів великої рогатої худоби, 100 свиней, 200 овець, птиця.

Заклик колгоспних ударників району про поширення стахановського руху в артілях, бригадах і ланках, що пролунав 1936 року, був підхоплений всіма хліборобами села . В роки довоєнних п'ятирічок партійні організації колгоспів виховали багато справжніх майстрів праці. За досягнуті успіхи в розвитку колгоспного виробництва комбайнер колгоспу «Україна» М. І. Ісаєнко першим у селі удостоєний ордена Леніна. За сезон він намолочував 8 – 10 тис. цнт хліба. Радянський уряд високо оцінив працю свинарки колгоспу «Україна» М. С. Старченко, яка від кожної з ЗО свиноматок вирощувала щорічно по 25 ділових поросят, та ланкової колгоспу «Перемога» Н. Козинець, нагородивши їх медалями.

60 проц. складу партійної організації Арбузинки були зайняті безпосередньо у сфері виробництва. Арбузинський райком партії (з 1930 року Арбузинка була районним центром) в 1932 – 1940 рр. організував двомісячні курси для підвищення кваліфікації голів колгоспів, агрономів, бригадирів. Своїм досвідом тут ділилися кращі керівники артілей Арбузинки. Розповісти було про що. Всі 13 колгоспів села стали в 1939 році учасниками ВСГВ у Москві за рекордні врожаї кунжуту, конопель і сої. Зокрема, в артілі «День колективізації» наступного року зібрали на площі 730 га понад 20 цнт зернових, виростили рекордний урожай конопель – по 8,7 цнт насіння з га. За ці успіхи колгоспу було вручено диплом 2-го ступеня, також премію в сумі 5 тис. крб. і мотоцикл. Таку ж премію у 1939 році одержав   колгосп «Україна».

Розвивалась у довоєнні роки в селі й місцева промисловість. Ще наприкінці 20-х років стали до ладу вальцьовий млин, олійниця. У 1929 році введено в дію електростанцію потужністю 55 квт. Понад 1 млн. штук цегли випускав щорічно Арбузинський цегельний завод. Працював найбільший в районі птахоінкубатор. Успішний розвиток колгоспної економіки і місцевої промисловості, трудова активність робітників і колгоспників села сприяли підвищенню добробуту та культурного рівня населення. В 1937 році хлібороби одержали по 4 – 4,5 кг хліба та 2 – 3 крб. на трудодень.

Сільська Рада вживала заходів щодо поліпшення культурного та побутового обслуговування населення, впорядкування вулиць. Колгоспники і робітники будували добротні просторі будинки, криті черепицею або залізом. Молодь насадила чудовий парк. Напередодні війни село потопало в зелені. Поліпшилося медичне обслуговування трудящих. При лікарні було створено санітарно-гігієнічну та хіміко-бактеріологічну лабораторії. Тут з 1929 року працював лікарем Н. Н. Шутковський (нині професор), а з 1936 року Р. Я. Бондар — нині кандидат медичних наук. У 1934 році в селі відкрили середню школу, в якій навчалося 350 дітей колгоспників і робітників. Школа мала необхідне приладдя для політехнічного навчання, добре обладнаний фізико-хімічний кабінет тощо. Крім того, працювало ще 4 початкові школи. Багато вихованців середньої школи пішли у вузи і технікуми. Для підготовки місцевих кваліфікованих кадрів Арбузинський райком партії подбав про створення в 1931 році робітфаку Одеського сільськогосподарського інституту. Факультет, на якому навчалося понад 70 студентів, мав своє дослідне поле .

1933 року село прикрасив новий будинок культури. Багато цікавого в його роботу вніс завідуючий, великий ентузіаст своєї справ*и, комуніст Д. К. Запорожан.

При клубі почали демонструвати звукові кінофільми. Стало традицією проводити перед сеансами тематичні бесіди з поясненням історії і змісту кінофільмів. У будинку культури було створено галерею ударників виробництва, працювала музична школа. Громадські ради 7 бібліотек організували в клубах і бібліотеках вечори запитань і відповідей, художньо-літературні монтажі, вечори музики. Пропагували тут передовий досвід доярок та досвід підготовки насіння, яровизації, снігозатримання тощо.

Всією цією роботою керували партійні організації, яких у селі було 8. Райком партії створив у Арбузинці вечірню партійну школу, в ній навчалося щорічно 15 – 20 слухачів. Працювала також сільська вечірня партшкола. Випускники цих шкіл організували на місцях гуртки політичної освіти комуністів, комсомольців і безпартійних. В т. зв. кандидатських школах вивчалась історія ВКП(б). Діяли молодіжні політичні гуртки. Яскравим виявом інтернаціональних почуттів селян Арбузинки була гаряча підтримка ними боротьби трудящих капіталістичних країн. У 1938 році тільки колгоспники артілі «День колективізації» зібрали 1410 крб. і надіслали ці гроші пролетарям Китаю та Іспанії.

Коли радіо принесло в село страшну звістку про віроломний напад на нашу країну фашистської Німеччини, близько тисячі чоловіків з Арбузинки вступили до лав Червоної Армії. Пізніше а села було евакуйовано в східні райони країни обладнання підприємств, техніку, колгоспну худобу.

5 серпня 1941 року німецько-фашистські війська зайняли Арбузинку . З ранку до ночі населення змушене було працювати під дулами автоматів у т. зв. громадських дворах. Почались чорні дні окупації. 733 юнаків і дівчат насильно вивезено на каторжні роботи до Німеччини .

Але жителі села не скорилися ворогові. Восени 1942 року активісіи Арбузинки, Садового та Жовтневого створили партизанську групу, до якої увійшли І. Л. Личкань, Н. К. Личкань, С. Є. Карпенко, А. ПІаркевич, Л. Є. Доценко, П. П. Шандиба та інші . Члени групи дістали зброю, радіостанцію, вели агітаційну роботу. Весною 1943 року підпільники перейшли до активніших дій проти окупантів. На 4 явочних квартирах вони переховували людей, яких фашисти мали відправляти до Німеччини. Влітку група намагалася встановити зв'язок з партизанами, що діяли в лісах під Знам'янкою. Але підпілля було розкрите. Після звірячих катувань фашисти розстріляли 9 підпільників, серед них М. Кобз}. В. А. Курласова, Т. Саричова, М. І. Лапко.

Сотні арбузинців відзначилися на фронтах Вітчизняної війни. Командиру танка І. О. Торжинському за сміливий рейд в глибокий тил ворога, героїзм і винахідливість в боях присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Г. В. Антоненко закінчив війну в чині підполковника, нагороджений трьома орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, орденом Червоного Прапора.

21 березня 1944 року війська 57-ї армії (командуючий генерал-лейтенант О. М. Гаген) 3-го Українського фронту увійшли в Арбузинку . Під селом Бузьким Арбузинського району загинув Герой Радянського Союзу І. А. Бондаренко, його поховано в Арбузинці.

На другий день після визволення відновили свою діяльність партійні і радянські організації. У надзвичайно тяжких умовах почалася відбудова артілей Арбузинки. Гітлерівські загарбники зруйнували всі млини, елеватор, підірвали електростанцію, спалили середню школу, кінотеатр, адміністративні будівлі колгоспів, пограбували комори, тваринницькі ферми. В районі налічувалося лише 550 коней та 870 корів. «В моїй бригаді, – згадує колгоспниця артілі «День колективізації» Д. О. Нетовкана, – працювало 80 літніх жінок, 2 старики і кілька підлітків. Не було жодного вола, тому орали і волочили власними коровами. Але їх залишилось лише кілька голів. Було й таке, що жінки самі тягали по полю борони... Всі працювали самовіддано і вдень, і вночі, бо знали, що солдатам на фронті ще важче». Незабаром колгоспи села одержали допомогу від братнього Казахстану — 500 голів великої рогатої худоби, 200 коней, 600 голів овець. На заклик комуністів молодь створила кілька ударних бригад, які збирали уцілілу сільськогосподарську техніку: частини тракторів, косарок, сівалок, плуги. Трактористи склали кілька тракторів. Влітку 1944 року відновила свою роботу Кавунівська МТС, яка мала 25 тракторів. Заклик арбузинських колгоспниць Д. І. Русової, О. І. Чудзенко сісти за кермо трактора підтримало багато дівчат. Всі 13 арбузинських артілей перевиконали плани хлібозаготівель 1944 року. До фонду оборони країни район здав 1,1 млн. пудів зерна . Такий успіх був забезпечений героїчною працею трудівників колгоспних ланів. У колгоспі «Перемога» на кінних жатках О. Прижигалинський, І. М. Пахаленко, С. Губрик скошували щодня по 7 га при нормі 5 га. В'язальниці цього колгоспу М. Фесенко, Н. Мартиненко виконували норми на 200 проц. Артіль за 9 днів зібрала врожай з площі близько 400 га . Під час жнив 1944 року комбайнер колгоспу «Україна» А. А. Миколаєнко намолотив 12 тис. цнт хліба, за що був нагороджений медаллю «За трудову доблесть». На полі працювали навіть піонери, які створили свою бригаду.

До фонду оборони жителі Арбузинки вносили власні кошти, заощадження. Колгоспниця артілі ім. Т. Г. Шевченка О. Ненько на зборах колгоспників заявилаз «Десяту частку своїх трудоднів віддаю для Червоної Армії. Хай вона швидше розіб'є ненависного ворога». В одному тільки колгоспі ім. Паризької комуни до 27-ї річниці Червоної Армії члени артілі внесли 37 тис. крб. День Перемоги арбузинці зустріли значними досягненнями. Колгоспи засіяли майже 100 проц. довоєнних посівних площ. Відновив роботу ряд промислових підприємств.

Поряд з відбудовою народного господарства сільська та районна Ради, партійні організації дбали про налагодження медичного обслуговування населення. У квітні 1944 року відкрилася районна лікарня, в якій працювало 10 чоловік медперсоналу. До початку 1944/45 навчального року добре підготувались середня, семирічна і 6 початкових шкіл. 1 вересня 1944 року 800 учнів сіли за парти. Було проведено кілька масових недільників по впорядкуванню культурно-освітніх закладів. У відремонтованому клубі знов почали працювати драматичний, хоровий і танцювальний гуртки, відновилася демонстрація кінофільмів. З лекціями на політичні теми виступали вчителі. Клубна агітбригада виїздила на поля під час весняної сівби і жнив. Жителі села зібрали невелику бібліотеку і відкрили її в одній з кімнат клубу. В 1946 році в районній бібліотеці налічувалося вже 1,2 тис. книжок.

Переборюючи величезні труднощі, радянські люди самовіддано працювали, щоб виконати плани першої післявоєнної п'ятирічки. Швидкими темпами розвивалася місцева промисловість. Щороку перевиконували свої плани всі 9 цехів райпромкомбінату, кравецько-шевська артіль «Перемога», харчопромкомбінат.

На 1948 рік всі колгоспи Арбузинки перевищили довоєнний рівень виробництва продукції. Колгосп «День колективізації» у 1949 році засіяв зернових на площі 700 га. Зросло громадське тваринництво. Якщо 1944 року в артілі було всього 28 голів великої рогатої худоби, 16 свиней та 2 вівці, то в 1949 році – 189 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 37 корів; понад 200 свиней, 158 овець. Неподільні фонди колгоспу за ці роки збільшилися в 2 рази і 1949 року становили 214 тис. крб.

По 22 цнт озимої пшениці та 17 цнт з гектара всіх зернових на площі 702 га зібрали 1950 року в колгоспі «Україна». Артіль мала 225 голів великої рогатої худоби, 269 свиней, 130 овець. Неподільні фонди її досягли 200 тис. карбованців .

Економічному зміцненню артілей сприяло їх об'єднання. На базі 13 колгоспів було створено 6. В січні 1951 року колгосп «Україна» злився з сусідніми «Заклик Леніна», «Краще життя», «Свій труд» та «Жовтень». В лютому 1951 року колгосп ім. Паризької комуни об'єднався з артіллю «Світ зорі». В 1955 році колгоспи села зібрали по 20 – 24 цнт зернових з гектара. Значно підвищилась продуктивність тваринництва. В артілі «Україна» в 1954 році виробництво молока і м'яса зросло в 1,3 раза. Доярка цієї артілі Є. В. Омельченко щороку надоювала по 3,2 – 3,5 тис. кг молока від кожної корови. 1955 року її нагороджено орденом Леніна.

В 1956 році 6 арбузинських колгоспів об'єдналися у 2 великі багатогалузеві артілі – ім. XX з'їзду КПРС і «Україна». За колгоспом «Україна» закріплено 7,7 тис. га орної аемлі, 137 га плодово-ясідних насаджень. В артілі ім. XX з'їзду КПРС було 9 тис. га ріллі та 198 га плодово-ягідних насаджень. Бригади і ферми укомплектовувались спеціалістами сільського господарства. Значно зменшився управлінський апарат. Вже 1957 року господарства одними з перших у районі завершили всі сільськогосподарські роботи і перевиконали соціалістичні зобов'язання. Обидва колгоспи в 1957, 1958, 1959 роках як переможці соціалістичного зма-гання заносилися на обласну Дошку пошани.

У цих артілях працює 1,5 тис. чоловік. За роки семирічки зміцніла їх матеріально-технічна база. Досить сказати, що колгосп «Україна» має у своєму розпорядженні 41 трактор, 28 комбайнів, 18 автомашин. Цю техніку обслуговують близько 100 механізаторів, які оволоділи на практиці досвідом роботи знатних механізаторів країни О. В. Гіталова, О. П. Рожка. Комбайнер колгоспу їм. XX з'їзду КПРС М. Д. Лаврик щорічно намолочував по 6 – 7 тис. цнт зерна. Високі врожаї кукурудзи (по 40 – 50 цнт з га) вирощували рік у рік механізовані ланки 0. Т. Бебка, В. М. Скорика. В числі перших звання колективу комуністичної праці присвоєно комплексній бригаді А. Є. Тищенко з колгоспу «Україна», яка вирощувала стійкі високі врожаї пшениці, соняшнику, кукурудзи. Ударниками комуністичної праці в селі стали чабан комуніст М. Н. Сербенко, який 1964 року одержав по 106 ягнят на 100 вівцематок; настриг вовни від кожної вівці становив пересічно 3 кілограми.

В роки восьмої п'ятирічки господарства перейшли на госпрозрахунок, впровадили грошову оплату праці. 1967 року колгосп «Україна» одержав по 21 цнт озимої пшениці з га, виробив на 100 га угідь по 49 цнт м'яса, близько 200 цнт молока. Соціаліетичні зобов'язання було виконано по всіх видах продукції на 136 проц. Таких же результатів досягла і артіль ім. XX з'їзду КПРС. Зростають прибутки господарства. Вже в перший рік після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС колгосп ім. XX з'їзду майже на 1 млн. крб. збільшив неподільні фонди. У 1968 році середньомісячна оплата праці в артілях досягла 80 карбованців.

Наприкінці вересня 1969 року колгоспники артілі ім. XX з'їзду КПРС на загальних зборах широко обговорили і схвалили проект Примірного Статуту колгоспу, який відкрив великі можливості для розвитку колгоспного ладу, колгоспної демократії. Були внесені пропозиції, що доповнювали Статут: про зміцнення трудової дисципліни, підвищення відповідальності кожного члена артілі за доручену йому ділянку роботи тощо. Делегатом III Всесоюзного з'їзду колгоспників від селян Арбузинки був чабан колгоспу «Україна» І. М. Крикливий. Повернувшись з Москви, він ділився своїми враженнями про роботу з'їзду з усіма колгоспниками.

Готуючи гідну зустріч 100 річчю з дня народження В. І. Леніна, трудівники колгоспів Арбузинки домоглися високих виробничих показників. В 1969 – 1970 рр. тут зібрано по 23 – 26 цнт зернових з кожного гектара, по 230 – 260 цнт цукрових буряків. Лише в колгоспі «Україна» на початку 1970 року було 2,6 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 812 корів; 5,3 тис. свиней, 2,6 тис. овець та 4,5 тис. голів птиці. Підвищилась продуктивність громадського тваринництва. В 1969 році в колгоспі «Україна» надій молока становив 2 тис. кг на кожну корову, щодобовий приріст ваги молодняка худоби – 480 г, а в колгоспі ім. XX з'їзду КПРС – 850 г. В 1969 році артілі мали по 1,7 млн. крб. грошових прибутків. На кожний людино-день припадало по 3,5 крб. грошей. Неподільні фонди кожної артілі перевищили 3,2 млн. крб. Протягом дев'ятої п'ятирічки колгоспники Арбузинки зобов'язалися довести врожайність зернових до 30 цнт з га, насамперед за рахунок впровадження високоврожайних сортів пшениці Кавказ, Аврора, Одеська 51; соняшнику – до 18 цнт; цукрових буряків – 250 – 260 центнерів.

Дальшого розвитку набула місцева промисловість. На харчовому і промисловому комбінатах відкрито нові цехи, збільшився асортимент виробів. Промкомбінат виробляє будівельні матеріали, різні господарські речі. Великим попитом користується продукція меблевої фабрики. Підприємство оснащене новими механізмами, верстатами. В 1969 році тут було реалізовано продукції на 500 тис. крб., а до 10 жовтня 1970 року виконано п'ятирічний план виробництва продукції. Колектив фабрики занесено до районної Ленінської книги трудової слави. Комбінат побутового обслуговування щороку випускає продукції на 270 тис. крб. Шевська майстерня вийшла переможцем у соціалістичному змаганні   і   завоювала   звання колективу ім. 50-річчя Жовтня.

На півмільйона карбованців щорічно виконує різних робіт Арбузинське відділення «Сільгосптехніки». Цехи розмолу, маслоробний, безалкогольних напоїв і ковбасний районного харчокомбінату виробляють продукції на суму понад 1 млн. крб. За відмінні показники в роботі колектив харчокомбінату занесено на районну Дошку пошани. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва обумовила створення в селищі у перші роки семирічки міжколгоспної будівельної організації, її бригади споруджують типові приміщення тваринницьких ферм, адміністративні та житлові будинки. Тут працює 330 робітників.

Досягнуті успіхи в розвитку економіки селища є наслідком самовідданої роботи його трудівників, згуртованих навколо партійної організації, що налічує в своїх рядах близько 583 комуністів. Тільки в артілі ім. XX з'їзду КПРС з 86 членів партії 70 працюють в механізованих ланках, на тваринницьких фермах. У 1960 році тут був створений партком, а в шести бригадах – партійні організації. Партком переглянув питання розстановки комуністів, посилив контроль за господарською діяльністю правління колгоспу, організував змістовну масово-політичну роботу. Це сприяло оперативному вирішенню всіх господарсько-економічних питань. На колгоспних ланах трудиться багато комуністів-майстрів хліборобської справи: колгоспниця Є. В. Омельченко, нагороджена орденом Леніна, члени артілі О. А. Погуца, В. М. Погуца, О. І. Ненько, Є. П. Білошкурська за одержання високих врожаїв у роки семирічки відзначені орденом «Знак Пошани». Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені механізатори С. С. Шарата та О. П. Півак. Великою повагою і авторитетом в селі користується ветеран колгоспного руху, колишній голова колгоспу «Україна» І. Т. Височанський, удостоєний ордена Леніна та високого звання Героя Соціалістичної Праці. На ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна 79 колгоспників артілі «Україна», 77 працівників колгоспу ім. XX з'їзду КПРС, 29 працівників районного відділення «Сільгосптехніки» нагороджені ювілейними медалями. До районної Ленінської книги трудової слави занесені колгосп ім. XX з'їзду КПРС, механізована ланка комуністичної праці колгоспу «Україна» М. О. Артюха, городня бригада цього ж колгоспу, районне відділення «Сільгосптехніки». Бойовими помічниками парторганізацій є комсомольці, яких у селищі 550 чоловік. Об'єднані вони в 20 комсомольських організаціях.

Велику увагу приділяє селищна Рада (з 1967 року Арбузинка – селище міського типу) господарському, житловому та культурному будівництву, благоустрою. За семирічку та восьму п'ятирічку виросли чудовий двоповерховий будинок універмагу, кілька типових двоповерхових житлових будинків, гуртожиток для учнів училища механізації сільського господарства. Збудовано кілька приміщень для адміністративних установ, 88 житлових будинків площею 5,5 тис. кв. метрів, прокладено водопровід 28 км завдовжки. За розробленим планом впорядковуються майдани, парк, садиби, заасфальтовуються вулиці. Арбузинка зв'язана з населеними пунктами району і області 13 автобусними та 2 повітряними маршрутами. Готуючись гідно зустріти 100-річний ювілей В. І. Леніна, виконком селищної Ради розробив заходи щодо впорядкування території селища й охорони природи. Всі вони своєчасно виконані. В 1969 та в 1970 рр. в Арбузинці стали до ладу початкова школа № 3, дитячий садок, новий стадіон. На берегах 2 ставків впорядковано пляжі. Завершено будівництво 2 мостів через балки, прокладені тротуари по трьох вулицях завдовжки 3 км. Реконструйовано парк ім. Борців революції. Трудящі Арбузинки свято шанують пам'ять полеглих у громадянську і Велику Вітчизняну війни. Вони спорудили пам'ятники учасникам громадянської війни, які полягли в боях з ворогом, Герою Радянського Союзу І. А. Бондаренку й іншим землякам, що загинули в роки Вітчизняної війни.

Неухильно зростає купівельна спроможність населення. За роки восьмої п'ятирічки в 15 магазинах селища трудящі придбали 105 холодильників, 280 пральних машин, 510 телевізорів, 5-20 радіоприймачів, 207 мотоциклів, 320 газових плит, на 250 тис. крб. – сучасних меблів. Жителі селища забезпечені кваліфікованою медичною допомогою. Діє добре обладнана поліклініка, лікарня на 100 ліжок. У 1968 році закінчено будівництво ще одного корпусу лікарні на 125 ліжок. У ній працює 99 чоловік медичного персоналу з вищою і середньою спеціальною освітою.

В селищі дві середні з подовженим днем навчання, дві початкові, вечірня та заочна школи. В них навчається понад 1,7 тис. учнів. Міцні знання дають дітям 110 педагогів, серед яких К. В. Предоляк, К. І. Ненько, О. Г. Криничний – відмінники народної освіти УРСР. 65 дітей колгоспників, колишніх випускників арбузинських шкіл, вчаться у вузах і технікумах. У червні 1963 року в Арбузинці відкрито училище механізації сільського господарства з навчальним корпусом на 6 класів і педагогічним кабінетом. Училище підготувало і випустило 1,9 тис. механізаторів. З Арбузинки вийшло багато досвідчених спеціалістів – вчителів, агрономів, лікарів, майстрів колгоспних ланів. Тут народився 3. Т. Сердюк — радянський партійний і державний діяч.

Вечорами та у вихідні дні трудівники селища відвідують чудовий будинок культури, де проводиться найрізноманітніша культурно-масова робота. В просторому залі кінотеатру на 450 місць 5 разів на тиждень демонструються кінофільми, місцеві аматори сцени ставлять п'єси українських і російських драматургів. Перед населенням виступають також артисти Миколаєва, Одеси, Києва та інших міст України. При будинку культури працюють хоровий, музичний і танцювальний гуртки, учасниками яких є понад 220 юнаків і дівчат. Лише за 1967 —1968 рр. вони дали 160 концертів в Арбузинці і селах району. В ювілейному 1967 році було відкрито кінотеатр ім. 1-го Травня, а також музичну школу, в якій близько 80 дітей навчаються гри на баяні, акордеоні, фортепіано.

Значну роботу серед населення проводять місцеві організації ДТСААФ, спортивне товариство «Колгоспник». Тільки за один 1970 рік вони підготували ЗО шоферів, 115 мотоциклістів, проведено автопробіг по місцях бойової і трудової слави. Для фізкультурників і спортсменів споруджується цілий спортивний комплекс.

Важливе місце в піднесенні культури села посідають районні бібліотеки для дорослих та дитяча з загальним фондом 80 тис. книжок. їх послугами користуються більше тисячі трудівників і 800 учнів селища. Колгоспи мають власні бібліотеки з читальними залами. Завершено будівництво бібліотечного комплексу.

За проектом забудови селища на широких асфальтованих вулицях будуть зведені триповерхові житлові будинки з комунальними послугами, введені в дію новий готель, універсальний магазин, приміщення районної бібліотеки, 2-поверхове приміщення лікарні, впорядковується парк ім. Борців революції. Наполегливою, самовідданою працею трудящі селища перетворюють у життя накреслення дев'ятого п'ятирічного плану.

Природні умови

1. 1.На території Арбузинського району протікають річки: Південний Буг   276 га,  Корабельна, М Корабельна, В Корабельна, Арбузинка.
2. 2.Корисні копалини представлені переважно буд. матеріалами: бутовий камінь, щебінь, граніти, глини, піски.
3. 3.Рослинний світ представлений степовою різнотравною рослинністю. Площа лісонасаджень 2,2 тис. га.   переважають дуб, клен, акація.
4. 4.На території району знаходиться 1960 га земель природоохоронного призначення   які входять до складу регіонального ландшафтного парку   “ Гірнично - степове Побужжя ”. Ботанічні заказники місцевого значення Новоселівка, та Олександрівська Дача.
5. 5.Район спеціалізується на вирощування зернових, соняшнику, цукрових буряків, овочів.

Структура управління

Адреса: 55301 смт. Арбузинка, пл. Центральна, 18, районна державна адміністрація

Код АМТЗ - 232, тел. 3-12-33, факс 3-04-36

Голова Арбузинської райдержадміністрації – Палій Олександр Васильович

Голова   Арбузинської районної ради – Кошетар Володимир Миколайович

1. Загальні відомості про район :

Географічні дані: Арбузинський район розташований в середній частині Центрального степу України і знаходиться в північно-західній частині Миколаївської області.

Площа:                                                                               968,7 км²

Процент від загальної території області:                           3,9 %

Відстань від Арбузинського району до м. Миколаєва: 150 км

Водні ресурси: Загальна площа водного фонду району 855 га. На території району протікають річки Південний Буг (276 га), Корабельна, Мала Корабельна, Велика Корабельна, Арбузинка. . За площею район посідає 17 місце серед районів області . Кілометраж ріки Південний Буг по району становить 35 км. Площа ставків в районі складає 523 га. Площа лісових насаджень – 4109 га.

На території району знаходиться 1960 га земель природоохоронного призначення, які входять до складу регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”.

Арбузинський район межує з Братським, Вознесенським, Доманівським та Первомайськими районами Миколаївської області, на півночі район межує з Кіровоградською областю.

2.Адміністративно-територіальний одиниці:

селищні ради – 2

сільські ради – 6

населені пункти – 30

Благодатненська ОТГ

Голова громади - Неграй Володимир Анатолійович

Благодатненська об’єднана територіальна громада утворена в грудні 2016 року шляхом добровільного об’єднання шістьох сільських рад:

На території громади розташовані 11 населених пунктів: село Благодатне, село Воєводське, село Новогригорівка, село Рябоконеве, село Садове, село Виноградний Яр, село Зелена Поляна, село Новомихайлівка, село Семенівка, село Булацелове, село Остапівка.

Територія громади займає площу 37000, 30 га.

Всього населення громади становить 5757 чоловік.

Благодатненська – населення 1328 чол. ,

Семенівська – населення 1470 чол.,

Садівська – населення 736 чол.,

Воєводська – населення 1210 чол.,

Новогригорівська – населення 205 чол.,

Рябоконівська – населення 295 чол.

Семенівській сільській раді підпорядковуються села:

Булацелове – (7 чол.) ,

Остапівка – (128 чол.) .

Садівській сільській раді підпорядковуються села:

Новомихайлівка – (72 чол.) ,

Зелена Поляна – (89 чол.) ,

Виноградний Яр - (217 чол.) .

Адміністративним центром Територіальної громади є село Благодатне, в якому розміщені її органи місцевого самоврядування. Територіальна громада має єдиний представницький орган – Благодатненську сільську раду.

ДЕПУТАТИ

сільської ради

об’єднаної територіальної громади

Працівники громади

Історична довідка

Благодатне — село в Україні, центр Благодатненської сільської територіальної громади Арбузинського району Миколаївської області. Населення становить 1416 осіб.

Село розташоване на лівому березі річки Корабельної (притока Південного Бугу), за 18 км на північний захід від Арбузинки і за 12 км від залізничної станції Кавуни на лінії Колосівка — Помічна Одеської залізниці.

Сучасне село засноване на рубежі XVIII — XIX ст. (у 1802 р. згадується в матеріалах подвірного перепису) казенними поселенцями з Курської і Рязанської губерній.

Влітку 1905 року селяни під керівництвом Т. І. Отращенко і П. Л. Цимбала захопили у поміщика землю і розподілили її між собою — по три десятини на людину. Виступ був подавлений.

На початку 1922 організована комуна «Вічний двигун», до якої увійшло 127 господарств. Незабаром з нею об'єдналося товариство по спільній обробці землі «Комбід», засноване в тому ж році. У 1934 року комуна перевена на статут сільськогосподарської артілі.

У роки нацистсько-радянської війни 390 жителів села воювали за свободу і незалежність Батьківщини, 238 з них пали смертю хоробрих, 350 — за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями. В. М. Шелякін — став повним кавалером ордену Слави, а С. Ф. Орел удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У 1975 р. у Благодатному споруджений меморіал на честь воїнів-визволителів і односельців, загиблих у боях з гітлерівцями.

52 жителі Благодатного за успіхи в праці нагороджені орденами і медалями СРСР, в тому числі механізатор Н. С. Деменко — орденом Жовтневої Революції, шість чоловік — орденом Трудового Червоного Прапора.

4. Населення:

(за звітний період)

Чисельність наявного населення району станом складала 19,8 тис. осіб, в тому числі у міських поселеннях проживає 42,4% (8.4 тис. осіб), сільській місцевості 57,6% ( 11,4 осіб).

   Природнійрух характеризується наступними показниками: народилось 65 осіб (2016р. -106 осіб ), померлих 167 (2016р-164осіб), природне скорочення (-102 осіб) у (2016 р.(-58 осіб)).

1. 6.Зайнятість населення:

(за звітний період)

ПРОМИСЛОВІСТЬ

     Промисловість району спеціалізується на переробці місцевої сільськогосподарської сировини та видобутку корисних копалин.

     Добувною галуззю виробляється - граніт сірий, щебінь, крихта та порошок, галька, гравій, камінь декоративний і будівельний, вироби з агломерованого сланцю, інша гранітна продукція. Харчовою - хліб та хлібобулочні вироби, борошно, олія соняшникова нерафінована. Переробною – олія соєва нерафінована, корма для птиці свійської, борошно, крупи, корма готові для тварин.

     З початку року реалізовано промислової продукції на суму 2815,2 тис.грн, що становить 62,1 відсотків до відповідного періоду минулого року в т.ч. реалізовано харчовою промисловістю - 23,7%, переробною – 24,3%, добувною – 52%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

     В районі площі сільськогосподарських угідь становлять - 87,8 тис.га, у структурі яких

91 % (77,9 тис. га) припадає на ріллю. Забезпеченість сільгоспугіддями населення району складає в розрахунку на одного мешканця Арбузинщини - 4,16 га сільгоспугідь (область 3.2).    

     Виробничу діяльність здійснюють 8 сільськогосподарських підприємств, в користуванні яких налічується 65% ріллі, 171 селянських (фермерських) господарства – 17,8%, 1536 одноосібників - 14,4% , 3992 власників особистих селянських господарств – 2,8%.

     Виробнича структура сільського господарства - рослинницько-тваринницька.

Індекс реалізованої сільськогосподарської продукції порівняно з відповідним періодом 2016р. становив 115,6%, в т.ч. продукції рослинництва –125,1%, тваринництва – 106,1%.

     Індекс реалізованої сільськогосподарської продукції порівняно з відповідним періодом 2016р. становив 92%, в т.ч. продукції рослинництва –79,8% (зменшення за рахунок виробництва соняшнику), тваринництва – 104,1%.

     Реалізовано сільськогосподарської продукції на суму 1050,9 млн. грн., до відповідного періоду минулого року –166,9%, частка продукції   рослинництва в загальній вартості реалізованої склала 48,9%, тваринництва – 51,1% (у 2016р. – 74,9% та 25,1% відповідно).

     Реалізовано зернових та зернобобових культур 93801,9 тон ( до 2016 року 104,5%), в тому числі реалізовано пшениці 44867,2 тон, (до 2016року – 86,4%), насіння соняшнику 15546,2 тон ( до 2016 року –88 %), овочів 22,1 тон (до 2016-47,1%), м’яса худоби та птиці у живій вазі2031,1тон (до 2016 року – 113,7%), молока 17203,2тон ( до 2016 року –107,1%), яєць 49,0 млн.щтук (до 2016 – 90,8%).

     Середні ціни реалізації аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами продажу зросли на 139,7 %, зокрема на продукцію рослинництва – на 113,3% (в ч. на зернові– 111,8 %, соняшник на -105,4%, овочі – 122,7%), тваринництва – 166,2%, (в т.ч. на м’ясо худоби та птиці в живій вазі –187,2%, молоко – 136,6%, яйця – 175%).

Обсяги та ціни реалізації сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) основних видів аграрної продукції:

У рослинництві

     Посівні площі 2017 року становили - 58147 га, до попереднього року – 98,6%.

     Зерновий клин займає 61,4% – 46598 га,(до 2016- 95,8%) , втому числі: пшениця – 15950 га,( до 2016 - 80,9%) , ячмінь – 4928 га ( до 2016 - 87,5%), кукурудза на зерно - 12353 га (до 2016- 106%), зернобобові 2212 га (до 2016-389,6%).

     Під технічними культурами засіяно 33,2% посівних площ , або 19350 га ( до 2016- 103,4%), в тому числі соняшник на зерно – 16205га ( до 2016- 99,8%), соя – 2505 га (до 2016- 106,3%), ріпак та кольза - 502 га ,буряк цукровий – на 138 га.

     Під овоче - баштаними культурами 14га, з них   овочі – 8га (до 216- 53,3%).

     Під кормовими культурами засіяно 3056 га га( до 2016 року – 103,3%)

Структура посівних площ сільськогосподарських культур

у сільськогосподарських підприємствах

   Господарствами всіх категорій ранні зернові та зернобобові культури зібрано на площі 25638 га (до 2016 – 99%. Одержано валовий збір зерна в розмірі 81503 ( до 2016р. -79,5%), при середній урожайності 31,8 ц. га, що на 7,8 ц/г менше ніж у минулому році.

   Із загальних обсягів ранніх зернових культур 65,3% валу припадає на озиму пшеницю, ячмінь – 12,5%,   зернобобові культури –3,7%.   При цьому урожайність озимої пшениці становила 35,5ц.га (2016р.- 41,7 ц.га), ячменю– 23,3 ц.га (2016р.- 33,6 ц.га).,   зернобобових культур – 14,2 ц.га (2016р. – 33,2 ц.г.).

   Розпочато збір технічних культур, сояшнику на площі 1800 га, зібрано30807 тон. при середній врожайності 17,1 ц.га (2016р. – 23,8 ц.га).

     Ріпак зібрано на площі 502га, валовий збір становив 1082тон, середня урожайність – 21,6.

     Найвища урожайність ранніх зернових припадає на велико товарні сільськогосподарські підприємства: «Благодатненський птахопром» - 39,0 ц.га. Прат «Оберіг» - 34,4 ц.га, ТОВ Семенівський Агро сервіс – 34,3 ц.га, ПП «Агро альянс» - 33,0 ц.га, ТОВ «Інтекс-Агро», КСП «Полянка», ТОВ «Нік-Агро», СТОВ «Промінь» по 22 ц.га, ДП ДГ «Агрономія» - 18,0 ц.га., Агрофірма «Вісла» - 15 ц.га. Середня урожайність по фермерським господарствам становила – 72 ц.га, одноосібним господарствам –21 ц.га.

     Основний вал отримано в господарствах : ПП АП «Благодатненський птахопром» - 33350 тон,(37,7% до загального валу), ПРАТ «Оберіг» - 4729 тон, (5,3%), ПП «Агро-Альянс» - 3950 тон ( 4,5%) , ТОВ « Семенівський Агро сервіс» - 3737 тон.(4,2%), СТОВ «Промінь» - 2165 тон, (2,4%), , ДП ДГ «Агрономія» - 1501 тон,(1,7%), Агрофірма «Вісла» - 525 тон, (0,6%) фермерськими господарствами зібрано 31131 тон (35,2%), одноосібними господарствами 5441тон. ( 6,1%).

     На звільнених площах проводиться підготовка ґрунту для посіву озимих сільськогосподарських культур урожаю 2018 року.

Наявність зерна та насіння соняшнику.

     На переробних та сільськогосподарських підприємствах знаходилось в наявності 65,7 тис. тон зернових культур, до   відповідного періоду минулого року – 77,8%, , в тому числі пшениці 47,3 тис.тон, до 2016 року – 94,8%.

     Запаси насіння соняшнику становили 3,9тис.тон, до минулого року – 424,5%.

Тваринництво.

     В сільгосппідприємствах   нараховувалося великої рогатої худоби 5492 голів (до 2016 року – 106,6%) у т.ч. дійного стада – 2246 голів (до 2016 року – 116,2%, свиней 10177 голів (до 2016 року – 102,1%), овець і кіз –440 голів (до 2016 року – 140,1%), птиці – 466,1 тисяч голів (до 2016 року – 93,7%).

     Господарствами реалізовано 17203,2тон молока, що порівняно з минулим роком більше на -7,9%, при цьому середній надій на одну корову становив - 9880 кг та зріс на –

6,9%.

     Реалізовано яєць від птиці свійської - 49,0 млн.штук, менше на 9,2%, м’яса всього – 2031,1 тон, що більше на 13,7%, у тому числі: м’яса ВРХ- 696 тон, більше на 5,4% , свиней -1047 тони, більше на 12,2%, птиці - 359 тон, більше 2,5.

КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

     Підприємствами і організаціями району за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 136331,0 тис.грн. капітальних інвестицій, що більше відповідного періоду минулого року на 18,3%.

   За видами активів основна сума освоєних капітальних інвестицій припадає на придбання машин, обладнання та інвентарю - 57%, придбання транспортних засобів – 20,8%, будівництво нежитлових будіввель – 18,8%.

Прийнято в експлуатацію 319 м2 житла, що менше проти минулого року на 59,9%.

   Введенні в експлуатацію :

   комплекс по первинній обробці та зберіганню зерна ПП АП «Благодатненський Птахопром» ;

   базова станція мобільного зв’язку ПАТ «Київстар»;

   1 черга свинотоварного комплексу СТОВ «Промінь».  

   Товариством з обмеженою відповідальністю «Братська куряча фабрика» реалізовуються інвестиційні проекти з будівництва біогазової установки на біовідходах та   будівництва цеху з виробництва м’ясних продуктів.

Капітальні інвестиції за видами активів

^{____________________}

      За рахунок бюджетного фінансування Постановою КМУ від 12.04.2017 №260 до району спрямовано субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження на загальну суму – 3054,8 тис.грн, з них направлено на капітальні видатки - 2749,6 тис.грн.,   співфінансуввання з рабюджету на капітальні видатки становить - 493,9 тис.грн, всього сума видатків склала - 3243,5 тис.грн, а саме:

     капітальний ремонт будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Воєводське – всього 866,5 тис.грн ;

     реконструкція даху терапевтичного корпусу Арбузинської ЦРЛ – в розмірі 1088,7 тис.грн ( держбюджет – 711,0 тис.грн, рай бюджет – 377,7 тис.грн);

     реконструкція водопровідної мережі по вул.. Центральна в с. Любоіванівка – в розмірі 1288,2 тис.грн (держбюджет 1172,0 тис.грн, рай бюджет – 116,2 тис.грн).

         Поточні видатки в розмірі - 305,2 тис.грн, направлено:

     на протирадіаційне укриття, поточний ремонт системи вентиляції вул. Центральна 88/1 смт. Арбузинка – 132,87 тис.грн;

     поточний ремонт автодороги по провулку від вулиці Учительська 141 до вулиці Шевченка 330 смт. Арбузинка – 69,1 тис.грн.;

       поточний ремонт автодороги по вулиці Учительська 100 до вулиці Коцюбинського 7 в смт. Арбузинка – 56,9 тис.грн;

     поточний ремонит автодороги по провулку Тихому від вулиці Садова 153 до вулиці Шевченка 263 в смт. Арбузинка – 56,9 тис.грн;

     поточний ремонт автодороги від вулиці Учительська 152 до вулиці Коцюбинського 55 в смт. Арбузинка – 26,2 тис.грн та спів фінансування з місцевого бюджету – 0,3 тис.грн.

     Постановою КМУ від 11.05.2017 №310-р розподілено фінансування з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій в розмірі 833,4 тис.грн, спів фінансування з районного бюджету становить – 211,4 тис.грн, всього – 1044,8 тис.грн:

     - на капітальний ремонт покрівлі бібліотеки по провулку Торговий 17 – всього 211,4 (держбюджет - 184,5 тис.грн, рай бюджет -26,9 тис.грн) ;

     - капітальний ремонт покрівлі Новокрасненської ЗОШ – всього 833,4 тис.грн (держбюджет – 648,9 тис.грн, райбюджет – 184,5 тис.грн) .

     З районного бюджету рішенням Арбузинської районної ради від 28 квітня 2017 року погашено кредиторську заборгованість 2013 року за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (державних капітальних видатків), з капітального будівництва замовником яких виступало управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністраці   в сумі - 231,0 тис. грн. по таких об’єктах:

- капітальний ремонт системи водопостачання з укладенням водопроводу по вул. Молодіжній у с. Любоіванівка Арбузинського району Миколаївської області – 85,3 тис.грн.;

- капітальний ремонт системи опалення стаціонарного відділення для постійного (тимчасового) проживання людей похилого віку та інвалідів Територіального центру Арбузинського району смт Арбузинка провулок Майський, 18 – 145,7 тис.грн.

     Рішенням Арбузинської районної ради від 15.08.2017 року виділено субвенцію з районного бюджету обласному бюджету на надання фінансової підтримки з відновлення аєропортної діяльності КП «Миколаївський міжнародний аеропорт», в розмірі - 1000,0 тис.грн, кошти спрямовано за рахунок вільного залишку бюджету на 01.01.2017р. – 555,0 тис.грн. та перевиконання дохідної частини рай бюджету у 2017 році – 445,0 тис.грн.

   Крім того, на покращення матеріально –технічної бази установ району з районного бюджету спрямовано фінансування в розмірі – 6583,7 тис.грн, в тому числі: районній державній адміністрації – 301,7 тис.грн, управлінню соціального захисту населення – 293,0 тис.грн, відділу освіти, молоді та спорту - 3102,4 тис.грн, центральній районній лікарні – 2293,1 тис.грн, первинній медико – санітарній частині – 471,5 тис.грн, відділу культури – 244,1 тис.грн. територіальному центру соціальної допомоги – 145,7 тис.грн, фінансовому управлінню райдержадміністрації – 33,7 тис.грн.

БУДІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

     Підприємствами району виконано будівельних робіт на суму 123,7тис.грн., до попереднього року 238,1%. На нове будівництво, реконструкцію та технічне переозброєння припадає – 55,2% обсягів, капітальний ремонт – 42,4%, поточний ремонт –2,4.

ЖИТЛОВО - КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Житловий фонд району складається із 9715 домогосподарств, з них розташованих у міських поселеннях - 4101, сільських – 5614.   Загальна площа житлових приміщень складає 535,0 тис.м2, в тому числі приходиться на міські поселення 43,2% -231,0 тис.м.2., на сільські відповідно 56,8% - 304,0 тис.м.2.

     Забезпеченість населення житлом, у середньому на одного жителя всього – 26,5 м.2, в тому числі – міські поселення – 27,1 м2, сільські поселення – 26,0м2.

    За характеристикою будівель індивідуальних будинків – 5674, малоповерхових до 3-х поверхів - 48, від 4 до 9 поверхів – 2, гуртожитків – 1, незаселених – 413.

     Питома вага домогосподарств обладнаних водопроводом -18,3%, каналізацією –9%, централізованим опаленням -6,9%, пічним – 71,2%, природним газом – 8,6%, мають індивідуальні установки опалення – 10,6%,

       На балансі житлово-комунальних підприємств знаходяться - 23 багатоквартирних житлових будинків загальною площею 17,9 тис. кв. м . З них 2 житлові будинки 5-ти поверхові, 2 житлові. будинки 3-х поверхові та 17 житлових будинків 2-х поверхові.   Послугами по утриманню житлового фонду займаються 2 житлово-комунальні підприємства: Арбузинське ККП на балансі 16 багатоквартирних житлових будинків; Костянтинівське ПЖКГ на балансі 7 житлових будинків.

Оплата населенням житлово-комунальних послуг

   З початку року населенням району сплачено за послуги – 3919,0 тис.грн , рівень сплати становив 115,9%. Заборгованість становила ( –985,4 тис.грн.).

За утримання будинків та при будинкових територій оплачено 31,3 тис.грн., рівень сплати становив 78,8%, заборгованість становить– 45,0 тис.грн. Всього особових рахунків 115, з них мали заборгованість – 65, у тому числі понад 3 місяці – 58.

На вивезення твердих побутових відходів складено 757 договорів, оплачено населенням за послуги 88,5 тис.грн, заборгованість становила – 13,3тис.грн, рівень сплати становить 106,6%.

Природнім газомзабезпечується 840 абонентів, з них домогосподарства населення складають 98,9% , оплачено на суму 2022,8 тис.грн, рівень сплати становив 133%, заборгованість становить – (-1541,6 тис.грн), мають заборгованість 161 споживач, в тому числі понад 3 місяці – 82.

За споживання електроенергії оплачено 13391,1тис.грн., заборгованість становить 193,6 тис.грн. З 10080 споживачів мали заборгованість – 1320, тому числі понад 3 місяці –124

Централізованим водопостачанням користуються 3088домогосподарств якими сплачено -   763,7 тис. грн, рівень сплати становив – 84,2%, заборгованість становила 353,2 тис.грн. Мали заборгованість 1699 споживача , у тому числі понад 3 місяці – 731.

Централізованим опаленням та гарячим водопостачанням користуються 523 споживача, ними оплачено – 1012,4 тис.грн, рівень сплати становив 122%, заборгованість мали 201 споживач, у т.ч. понад 3 місяці – 14.  

Надання субсидій населенню.

     Отримують субсидію на відшкодування оплати житлово-комунальних послуг – 1995 домогосподарств (2016р-1464) на загальну суму – 1066,9 тис.грн (2016 р- 1231,1 тис.грн), середній розмір субсидії складає – 30,3 грн (2016 року – 27,0 грн).

     На відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого і рідкого пічного побутового отримують - 2106домогосподарства (2016 –1144) на загальну суму – 4595,4 тис.грн (2016р- 2003,4 тис.грн), середній розмір виплат 2310,2 тис.грн (2016 року – 1806,7 тис.грн).

Водозабезпечення населення

   З 27 населених пунктів району забезпечені централізованим водопостачанням 14 населених пунктів, з них у 9 населених пунктах ( смт. Арбузинка, с. Благодатне, Воєводське, Садове, Зелена Поляна, Любоїванівка, Новогригорівка, Ново красне, Рябоконєво) подається вода населенню з підвищеною загальною жорсткістю, забезпечення водою здійснюється за рахунок артезіанських свердловин.   Шість населених пунктів смт. Костянтинівка, с. Агрономія, с. Воля, с. Колос Добра с. Іванівка, с. Панкратово забезпечені централізованим питним водопостачанням з водопровідної мережі м. Южноукраїнська.    

     Протяжність водопровідних мереж по району становить 220 км, частина з них 60% перебуває в незадовільному технічному стані.

     Виробництво і транспортування води у населених пунктах району забезпечують 3 спеціалізовані комунальні підприємства : Арбузинське КП “Вода-Ар”, Костянтинівське ПЖКГ, КП “Воля” та Агрономійська, Благоданенська, Воєводська, Новогригорівська, Рябоконівська, Садівська сільські ради. Функціонують 9 підземних водозаборів водопостачання, які знаходяться в комунальній власності територіальних громад.

Газифікація району.

     В районі газифіковано два населених пункти смт Арбузинка та с.Агрономія (7% від загальної кількості населених пунктів), газифіковано будинків в смт. Арбузинка -539, с. Агрономія - 290 .

   Знаходиться в експлуатації З об’єкти соціальної інфраструктури Центральна Районна Лікарня, Навчально Виховний Комплекс «Пролісок», Агрономійська ЗОШ.

Очисні споруди

     На території смт Арбузинка знаходяться в експлуатації каналізаційні очисні споруди   «ВІОТАL», побудовані із застосуванням новітніх технологій та обладнання, які відповідають сучасним світовим вимогам.

Стан організації роботи у сфері ТПВ

   В районі експлуатується 16 полігонів ТПВ загальною площею 28,7 га, з них 4 знаходиться за межами населених пунктів , 13 в межах населених пунктів.

     Виготовлено державний акт на право постійного користування   на земельну ділянку під сміттєзвалище в смт Арбузинка, в смт Костянтинівка виготовлено проект землеустрою, продовжується робота по виготовленню державного акту.

Зовнішнє освітлення

Загальна протяжність електромереж вуличного освітлення становить 214.2 км, з них у робочому стані знаходяться 60% мереж, або 131,4 км .  

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

     У 2016р. сальдований фінансовий результат до оподаткування суб’єктів господарювання району склав 298,1 млн.грн прибутку, що на 33,4% більше, ніж у 2015р.

     Прибутки отримали 92% підприємств у сумі 299 млн.грн, натомість збитки решти суб’єктів склали 0,9 млн.грн. У порівнянні з 2015р. частка збиткових підприємств зменшилась на 3,5 в.п.

ТРАНСПОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

   Автомобільним транспортом виконано вантажообіг у розмірі 5841,6 тис.ткм. (до 2016 року- 488,3%) , доставлено 30,0 тис. тон вантажів ( до 2016 року – 500%).

     Пасажирським транспортом виконано пасажиро обіг в обсязі 470,3 тис.пас.км (до 2016 року – 63,3), при цьому перевезено 27,7 тис. пасажирів, (до 2016 року – 77,,8%).

       Маршрутна мережа району налічує 10 міжміських та 8 районних маршрутів. З них

     міжміські - Воєводське-Миколаїв, Братське-Миколаїв, Антонівка-Миколаїв, Первомайськ-Н-Буг, Арбузинка-Миколаїв, Вознесенськ-Арбузинка, Вознесенськ-Дніпропетровськ, Первомайськ-Кривий ріг, Арбузинка – Київ, Первомайськ – Южноукраїнськ;

     районні - Арбузинка–Южноукраїнськ, Агрономія–Южноукраїнськ, Новогригоровка- Южноукраїнськ, Новокрасне- Южноукраїнськ, Семенівка-Южноукраїнськ, Костянтинівка- Южноукраїнськ, Бузьке-Южноукраїнськ, Полянка- Арбузинка.

НОВІТНІ КОМУНІКАЦІЇ

     Мережа мобільного зв’язку експлуатуються мобільними операторами:ТОВ «Астеліт»: ПрАТ «Київстар», ПрАТ «МТС Україна, ТОВ «Інтертелеком» які покривають мобільним зв,язком всі населенні пункти.

Доставка поштової кореспонденції здійснюється через 19 поштових відділень.

РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА

     На території району впроваджують діяльність 845 суб’єктів господарювання, з них 187 підприємств юридичних осіб (22,1%), 162 фермерських господарства –(19,1) 496 фізичних осіб підприємців (58,7%).

     Кількість малих та середніх підприємств-юридичних осіб на 10 тис. наявного населення становить 95 одиниць.

   За видами економічної діяльності пріоритетною сферою діяльності суб’єктів підприємництва району залишається сільське господарство, торгівля та послуги, якими створено 2884 робочих місць, а це 79,5% від загальної кількості працюючих в районі, з них працюють на підприємствах 74,8% (2156) у фізичних осіб-підприємців 25,2% (728 осіб).

     Частка надходжень від суб’єктів малого та середнього підприємництва до бюджетів усіх рівнів складає 77,2%.

     З метою створення належних умов для ведення бізнесу в районі діє Центр надання адміністративних послуг, яким надаються послуги з реєстрації бізнесу, приватизації житла, оформлення земельних ділянок, прав власності на нерухомість, отримання дозволів на будівництво, перепрофілювання.

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ

     Обсяг реалізованих послуг становив 6570,8тис.грн., до попереднього року – 106,1%,

в тому числі   реалізовано послуг населенню 726,9 тис..грн.,   до минулого року - 101,1%.

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

     В районі діє торгівельна мережа із 427 підприємств роздрібної торгівлі загальною площею 7,6 тис. кв.м. , яка   налічує 158 магазинів ( 80 продовольчих та 78 непродовольчих), 41 заклад громадського харчування (розраховані на 1,9 тис. місць), 8 підприємств торгівлі місцевих товаровиробників, 4 міні – маркети ( будівельний та змішаної торгівлі в смт. Арбузинка, змішаної торгівлі в с. Воєводське, продовольчий в с.Новокрасне), 5 АЗС.

     Для реалізації населенням надлишків овочів та фруктів діє комунальне підприємство «Арбузинський селищний ринок» на 244 торгівельних місць.

     Згідно встановлених нормативів забезпеченість населення торгівельною площею в міській місцевості становить - 113%, сільській –70,8%.

НАДХОДЖЕННЯ БЮДЖЕТІВ

До зведеного бюджету загального фонду Арбузинського району надійшло 153367,3 тис. грн., з яких 35995,3 тис.грн. – податкові надходження, 565,6 тис.грн. – інші платежі та збори, 116806,4 тис.грн. – офіційні трансферти.

Заплановані надходження податків, зборів та інших платежів до зведеного бюджету виконано на 117,5 відсотка.

По всіх дохідних джерелах загального фонду планові показники січня-жовтня 2017 року перевиконано.

Планові показники дохідної частини виконані по всіх бюджетах місцевого самоврядування, крім Агрономійської сільської ради.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

Пенсійне забезпечення

   На обліку у відділенні Пенсійного фонду України перебувають 5667 пенсіонерів, з них отримують пенсію за віком – 4707 осіб, за інвалідністю – 475 осіб, у разі втрати годувальника – 335 осіб, за вислугу років – 110 осіб, соціальні пенсії – 40 осіб.

   Всього інвалідів 720 осіб, в тому числі віднесені до 1 групи - 49 осіб, 2 групи – 212 осіб, 3 групи – 459 осіб.

   Середньомісячний фонд виплат становить 8213,2 тис.гр., середній розмір пенсійної виплати становить 1298 гривен, заборгованість з виплат відсутня.

Заробітна плата та стан її виплати

   Середня заробітна плата одного штатного працівника складала 4348,00 грн., до попереднього року – 146,9%, до середнього рівня області –77,5%.     

   Існує заборгованість по заробітній платі на економічно активному підприємстві філії Южноукраїнської дорожньо - експлуатаційної дільниці (Юдед) в розмірі- 201,3 тис. грн. Заборгованість економічно неактивного підприємства ТОВ «Дісент-Груп» становить 97,3 тис. грн.

Ринок праці

   На виконання Програми зайнятості населення створено 256 робочих місць , або 121,9% дозавдання (210). Із загальної кількості новостворених робочих місць фізичні особи зареєстровані вперше –74, фізичними та юридичними особами –177.  

     Перебувають на обліку у центрі зайнятості 297 безробітних, до 2016 року – 83%. Потреба роботодавців у працівниках на заміщення вільних робочих місць становила 51 осіб, до 2016 року – 242,9%, навантаження зареєстрованих безробітних на одне вільне робоче місце становить 6 осіб (2016-11).

     Отримували допомогу по безробіттю 211 осіб (2016- 253), середній розмір допомоги за місяць становив 1348 гривень (2016-1279,91грн

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Соціальна допомога населенню

В районі на обліку знаходиться 6100 пенсіонерів, що становить 30% від загальної кількості населення. Середній розмір пенсійної виплати становить 1298 гривень.

     Соціальна допомога населенню району надається  управлінням соціального захисту населення, територіальним центром соціального обслуговування, центром соціальної реабілітації дітей-інвалідів, медико-соціальною реабілітацією людей похилого віку, стаціонарним відділення для постійного проживання осіб похилого віку, відділенням надання адресної та грошової допомоги, при кожній сільській раді працюють фахівці із соціальної роботи. В кожному сільському центрі створено громадські приймальні, які забезпечені необхідними інформаційними стендами, роздатковим матеріалами, що дає змогу громадянам своєчасно отримати інформацію про зміни в законодавстві.

     Через існуючу мережу соціальних закладів отримують різні види допомог, державних виплат понад 2800 осіб , щомісячний середній розмір виплат становить понад 500,0 тис.грн. Існуюча мережа установ соціального захисту населення   спроможна забезпечити надання необхідних соціальних послуг населенню.

     Видано направлення інвалідам на виготовлення 74 технічних засобів реабілітації та протезно-ортопедичних виробів.

     Пройшли реабілітацію при районному центрі реабілітації дітей – інвалідів 31 дитина, Обласному Державному комплексі – 7 дітей.

     Надання пільг

З початку року забезпечено нарахування та виплату призначень для пільгової категорії населення на загальну сум – 2237,40 тис.грн, у т.ч.: на оплату житлово – комунальних послуг – 1934,10 тис. грн, компенсацію за пільговий проїзд – 275,3 тис.грн., користування послугами зв’язку – 28,0 тис.грн. В зв’язку з недофінансуванням з державного та місцевого бюджету існує кредиторська заборгованість з виплат пільг в розмірі 336,20 тис.грн.

     В районі проживає 11 інвалідів по зору І та II групи, для них з районного бюджету виплачено пільги на придбання твердого палива та скрапленого газу на суму - 3,6 тис. грн.

   Виплачено компенсації 49 чорнобильцям на суму – 81,8 тис.грн. Заборгованість по цим виплатам становить 10,3 тис.грн.

     Державні допомоги

     Згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» виплачено допомоги 331 сім’ї на суму -   8 193,5 тис.грн.

     Згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям – інвалідам» 228 інвалідів отримали допомогу на загальну суму – 3 331,0 тис.грн

   Реалізація Закону України «Про державну допомогу сім,ям з дітьми» забезпечила державну допомогу 1319 сім,ям з дітьми на загальну суму – 14 989,1 тис.грн. Заборгованість з виплат відсутня.

     Державну соціальну допомогу на прийомних дітей та грошове забезпечення прийомним батьками призначено 4 прийомним сім,ям та 2 будинкам сімейного типу, в яких виховується 19 дітей на загальну суму – 795,5 тис.грн

       Згідно постанови КМУ від 28 квітня 2004 року № 558 «Про затвердження Порядку призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» отримують компенсаційні виплати 50 осіб.

Захист дітей

     На обліку служби у справах дітей райдержадміністрації перебуває 97 дітей – сиріт та дітей - позбавленої батьківського піклування, з них 33 дитини-сироти та 64 дітей - позбавлених батьківського піклування: 56 дітей перебуває під опікою (піклуванням), 10 дітей проживає та виховується в прийомних сім’ях району, 7 дітей проживає та виховується в дитячих будинках сімейного типу області, 21 дитина перебуває в державних закладах, з них : 7 дітей мають житло на правах власності,71 дитина має житло на праві користування.

     В районі створено та функціонує 5 прийомних сімей в яких проживає та виховується 9 дітей-сиріт та дітей - позбавлених батьківського піклування, 2 будинки сімейного типу в яких проживає 10 дітей.

     У зв'язку із складними життєвими обставинами   було взято під соціальний супровід 8 сімей в яких виховується 16 неповнолітніх дітей.

КУЛЬТУРА

     Мережа закладів культури району включає 25установ: 12 закладів клубного типу, 12 бібліотеки та одну дитячу музичну школу.

     Вокальному ансамблю «Черемхи» Арбузинського районного Будинку культури (керівник Гордійчук Л.П.) присвоєне почесне звання «Народний.

Мережа закладів культури району включає 25 установи: 12 закладів клубного типу, 12 бібліотеки та одну дитячу музичну школу.

     З районного бюджету виділено 37,0 тис.грн для оновлення матеріально-технічної бази закладів культури, які були використані на придбання ноутбуків, та підключення до мережі Інтернет Агрономійської, Новокрасненської, Новоселівської сільських бібліотек .

ОСВІТА

Дошкільна освіта

     В районі цілеспрямовано проводиться робота у сфері дошкільної освіти шляхом оптимізації мережі дошкільних закладів відповідно до потреб населення, соціально-демографічної ситуації, розвитку матеріально-технічної бази дошкільних закладів.

     В мережі району діють 9 постійно діючих дошкільних навчальних закладів, в яких виховується 470 дітей.

     Охоплення дітей від 3 до 6 років різними формами дошкільної освіти становить 93%. Діти 5-річного віку 100% охоплені різними формами дошкільної освіти.

     На базах загальноосвітніх шкіл району працюють підготовчі заняття для дітей п’ятирічного віку.

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів

З метою забезпечення навчання учнів сільської місцевості в районі працює 10 шкіл:7 шкіл - І-III ступеню, 2 школи - І-ІІ ступеню, Арбузинський навчально-виховний комплекс "Пролісок". В загальноосвітніх школах району в 2017-2018 н.р. приступило до навчання 1440 учнів.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про освіту», постановами Кабінету Міністрів України у всіх 10 загальноосвітніх школах району завершується робота по організації гарячого харчування учнів.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2006 р. № 1591 «Про затвердження норм харчування в навчальних та оздоровчих закладах» учні 1-4 класів забезпечуються безкоштовним гарячим харчуванням. Обов’язковим є дотримання натуральних норм харчування, які наведено в додатку № 7 Постанови № 1591. Безкоштовним харчуванням повинні бути охоплені учні 1-4 та 5-11 класів (пільгові категорії). Середня собівартість одного дня харчування дітей 1-4 класів та пільгової категорії 5-11 класів прораховується.

Сучасними навчальними комп’ютерними комплексами забезпечені всі загальноосвітні школи.

Для організації дозвілля дітей в позаурочний час на базі загальноосвітніх шкіл району працюють 40 гуртків Арбузинського районного БТШ, до яких залучено 440 вихованців. Гуртки працюють за такими напрямками: науково-технічний, еколого-натуралістичний, художньо-естетичний, туристсько-краєзнавчий.

Підвезення учнів

     На забезпечення організованого безоплатного перевезення учнів та педпрацівників з дому до школи та в зворотному напрямку задіяні 8 шкільних автобусів. Всього в районі забезпечено перевезенням 321 учень та 41 педпрацівник.

   Із 8-ми автобусів отримані: 1-2004 року, 1-2007 року, 1-2010 року, 2-2012 року, 1-2013 року, 1-2016 р, 1-2017.

Спорт

     Відділ освіти, молоді та спорту спільно з районною організацією ВФСТ «Колос», дирекцією ДЮСШ, товариством сприяння обороні України, виконкомами міської, селищної та сільських рад та зацікавленими організаціями проводять роботу щодо розвитку фізичної культури та спорту в районі.

     Для занять фізичною культурою і спортом в районі є наступна спортивна база: районний стадіон   " Колос" ; майданчик з синтетичним покриттям ( 42х22 метри ); спортивні зали -14; пристосованих спортивних приміщень – 8; площинних спортивних споруд – 114 (в т.ч. футбольних полів – 13). Всі спортивні споруди використовуються за призначенням і утримуються в належному стані.   Філії ДЮСШ працюють в смт. Костянтинівка та с.Новокрасне, в даний час школа налічує 335 вихованців.

ОХОРОНА ЗДОРОВ,Я

     Медична допомога населенню Арбузинського району надається центральною районною лікарнею ( стаціонар на 73 ліжка 3,6 на 1000 населення , в тому числі: хірургічне відділення – 23 ліжка , з яких 18 хірургічного профілю та 5 акушерсько-гінекологічного профілю; терапевтичне відділення – 22 ліжка, з яких : 15 терапевтичного профілю та 7 неврологічного профілю; пологове відділення – 8 ліжок; педіатричне відділення – 10 ліжок; інфекційне відділення – 10 ліжок, клініко – діагностичне відділення) та центром первинної медико - санітарної допомоги в скла д якого входять 8 амбулаторій сімейного типу/загальної практики, 13 ФАПів. АЗПСМ та ФАПи укомплектовані середнім медичним персоналом.

   При закладах охорони здоров'я району функціонує денний стаціонар: в Арбузинській ЦРЛ на 18 ліжок; в 7 амбулаторіях ЗПСМ - 47 ліжок. Крім того в усіх амбулаторіях працює денний стаціонар на дому.

   Амбулаторії ЗПСМ забезпечені сімейними лікарями смт. Арбузинка, смт. Костянтинівна, с. Благодатне, с. Садове , с. Новокрасне, с. Семенівна. В с. Воєводське та с. Агрономія проводяться регулярні виїзди сімейного лікаря з метою консультування та надання медичної допомоги населенню.

У галузі працює 35 лікарів, 112 середнього медичного персоналу. У середньому кожні 10 тисяч жителів обслуговують 17,4 лікарів (область-34,7) та 55,7 працівників середнього медичного персоналу (область – 80,1).

     В районі функціонує благодійна організація “Арбузинська районна лікарняна каса ”,яка охоплює лікуванням 1450 чоловік. Через організацію надається медична допомога Арбузинській

     Показники, що характеризують соціально значущі захворювання в районі

   Ситуація з захворюваності на ВІЛ/СНІД залишається складною. Рівень захворюваності становить 50,0 на 100 тис. населення (2016 року – 104,0). Знаходиться на обліку 138 ВІЛ-інфікованих осіб, у тому числі 36 хворих на СНІД.

     Захворюваність на туберкульоз склала 70,0 на 100 тис. населення, що значно вижче районного минулорічного – 54,5 (вперше виявлених 14 проти 11 минулого року) та обласного за звітний період – 44,4. Показник захворюваності серед дітей віком 0-14 років склав 62,5 на 100тис населення (обласний – 3,9) .

     Онкологічна захворюваність складає 366,3 на 100 тис. населення ( 2015 рік – 323,5). Смертність від раку склала 118,8 на 100 тис. населення (2015 рік – 132,4). Виявлення випадків раку при профілактичних оглядах склала 43,1 % (2015 рік – 44,4) . Питома вага вперше виявлених занедбаних форм раку становить 14,9% (2015 р. – 19,7%). Відсоток пролікованих від вперше взятих на облік склав 66,7.

ЦРЛ та обласній лікарні.

20. Засоби масової інформації:

(за звітний період)

Назва районної (міської) газети:   «Нове життя»

підпорядкування: районна рада, райдержадміністрація, трудовий колектив.

Прізвище, ім'я, по-батькові редактора Волошина Ганна Володимирівна,

тел.3-17-64.

За наявності:

Назва районного (міського) радіо: відсутнє

підпорядкування: ________________________________.

Прізвище, ім'я, по-батькові керівника ______________, тел. _______.

Засоби масової інформації

Районна газета заснована 25 липня 1930 року, носила назву "Соціалістична перемога", зараз - "Нове життя" ( з 1968 року ). Засновники – Арбузинська районна державна адміністрація, районна рада, трудовий колектив редакції.

Реєстраційний номер № МК – 403 від 25.06.2003 року.

Видавець: колектив редакція районної газети " Нове життя ".

Адреса редакції, видавця : 553001, смт. Арбузинка, площа Центральна, 18.

Редактор – Г.В. Волошина, тел. 3 – 17 – 64.

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Передплатний індекс: 61763, тираж 1820.

Газета висвітлює проблеми і життя Арбузинщини, постійними є рубрики " Будні влади ", " Новини звідусіль", "Таланти твої Арбузинщино !" та інші, де на сторінках газети публікуються офіційні документи, коментарі до політичних подій в житті України, звіти про районні наради і семінари. Друкуються дописи читачів газети. Висвітлюється соціально-економічне, культурне, політичне життя, розповіді про людей районної громади.

Адреса друкарні: "Імперія друку", м. Вознесенськ

Директор друкарні Волянюк С. І.

• Наступна