Історія

Без тендерів і під контролем СБУ: як реконструкція водогону в Миколаєві перетворюється на скандал

Проблеми з реконструкцією магістрального водогону у Миколаєві: безтендерні закупівлі на мільйони

Реконструкція магістрального водогону в Миколаєві, вартістю понад 1,2 мільярди грн, знову викликала підозри. Нещодавній аудит виявив серйозні порушення у проведенні тендерів, які тепер перебувають під розслідуванням Служби безпеки України. Про це повідомляє Південний офіс Держаудитслужби у своєму листі, який з’явився у розпорядженні Nikcenter.

Ця ситуація викликала серйозні питання щодо прозорості та законності проведення тендерів, особливо в умовах, коли Миколаїв зіткнувся з критичною проблемою доступу до питної води після того, як в квітні 2022 року російські агресори зруйнували водовід Дніпро-Миколаїв. Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім підтвердив інформацію про завищення цін у контрактах і зазначив, що остаточний розрахунок буде здійснено лише після завершення робіт за ринковими цінами.

Ситуація ускладнилася, коли держаудит виявив грубі порушення у всіх 12 тендерах, проведених для цієї реконструкції, що призвело до скасування одного тендеру, а результати ще трьох зараз на розгляді в суді з ініціативи прокуратури.

Ці події викликали глибоку стурбованість серед жителів міста, які вже втомились від постійної боротьби за доступ до чистої води. Ця історія є черговим свідченням того, як неефективність та потенційна корупція можуть підривати основні життєві потреби населення в умовах війни та кризи.

Джерело: https://korabelov.info/2024/05/451677/bez-tenderiv-i-pid-kontrolem-sbu-iak-rekonstruktsiia-vodohonu-v-mykolaievi-peretvoriuietsia-na-skandal/

Новини Миколаєва та Корабельного району - "Корабелів.ІНФО"

У Миколаєві для дітей пільгових категорій та з родин ВПО влаштовують різдвяно-новорічні ранки

В міському терцентрі на малечу чекає розважальна програма, конкурси та подарунки. Гостей радо зустрічають казкові герої, з якими можна поспілкуватися та погратися у веселі ігри.

Гарний настрій та море позитивних емоцій гарантовано!

Як потрапити на новорічне свято?

Реєструйтесь за телефонами: 

Заводський район (вул. Кузнецька, 83) – 093 266 80 96

Інгульський район (вул. 12 Поздовжня, 50-А) – 093 231 47 60

Корабельний район (пр. Богоявленський, 301/2) – 093 014 18 16

Центральний район (вул. Шевченка, 19-А) – 097 393 68 44

Джерело: https://mkrada.gov.ua/news/20145.html

Миколаївська міська рада

Офіційний портал

Жартівливе свято зі справжніми подарунками: у Миколаївському зоопарку відзначили День мавп

Свято Всесвітній день мавп з'явилося як жарт серед студентів Мічиганського університету. Один із студентів зазначив в календарі свят дату 14 грудня як День мавп. Сталося це в 2000 році. Тоді витівка завершилася жартівливим святом, відзначеним студентами.

Однак, як це часто трапляється, жарт поступово переріс в традицію, а інтернет зробив її всесвітньою.

Екологи різних країн вирішили використати незвичну традицію як привід розказати про різні види мавп, багато з яких знаходиться на межі вимирання, і ще раз привернути увагу громадськості до проблеми збереження цих цікавих тварин.

В різних країнах свято відзначають костюмованими вечірками та жартівливими змаганнями. В Миколаївському зоопарку також пройшла така костюмована акція, повідомили співробітники закладу. Милі гноми, в яких перевтілились юні біологи, в чарівному лісі, тобто на яскравій фотозоні закладу, приготували смачний подарунок для винуватців свята – мавп зоопарку. В коробки поклали різноманітні смаколики: яблука, солодкі груші, горіхи, родзинки, сухофрукти. І влаштували для мавпочок справжнє свято.

Детальніше: Жартівливе свято зі справжніми подарунками: у Миколаївському зоопарку відзначили День мавп

Ремонт місцевих доріг Миколаївщини: минулого тижня в роботі були ділянки 4 автодоріг (ФОТО)

У період з 21 до 27 жовтня 2023 року, у рамках експлуатаційного утримання, підрядним підприємством виконувалися роботи на ділянках 4 місцевих автодоріг Миколаївської області.

Про це повідомили в ДП “Агенція місцевих доріг Миколаївської області”, передає Інше ТВ.

О151702 (Нечаяне-Очаків)-Благодатне-Козирка:

– ліквідація вибоїн в покритті пневмо-струменевим методом.

О151101 (Миколаїв-Херсон)-Любомирівка-Першотравневе-(Казанка-(Р-47)):

– ліквідація вибоїн в покритті пневмо-струменевим методом.

О151901 Снігурівка-Тамарине-Безіменне:

– засипання промоїн та вибоїн покриття.

О151905 (Казанка-(Р-47))- Нововасилівка-Галаганівка:

– фрезерування аварійного покриття;

– улаштування вирівнюючих шарів основи з щебенево-піщаної суміші;

– планування узбіч;

– обрізання гілок дерев.

У зв’язку з настанням осіннього періоду роботи на автодорогах області проводяться з урахуванням зміни погодних умов.

Джерело: https://inshe.tv/economics/2023-10-30/804626/

© Inshe.tv

"Миколаївобленерго" встановило новий трансформатор на 40 тис. споживачів

ПАТ "Миколаївобленерго" в рамках відновлення електромереж на деокупованих у 2022 році територіях встановило новий силовий трансформатор в одній із громад регіону, що дасть змогу забезпечити надійне електропостачання для більш ніж 40 тисяч жителів. "Відновлення майже знищених ворогом електромереж на деокупованих минулої осені територіях Миколаївщини триває.

Нещодавно "Миколаївобленерго" встановило силовий трансформатор потужністю 25 МВА в одній із громад регіону", - повідомляється в прес-релізі компанії в четвер. Як повідомив в.о. генерального директора компанії Вадим Данилкив, попередній трансформатор у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну був пошкоджений від масованого обстрілу. За його словами, відновлення електромереж регіону триває - найближчим часом очікується поставка ще одного силового трансформатора від однієї із західних країн-партнерів. Обладнання вагою 76 тонн було надано Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ).

Джерело: http://www.fixygen.ua/news/20230915/mikolayivoblenergo.html

ЦЕНТРАЛЬНЕ, СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОН, МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ

ЦЕНТРАЛЬНЕ — селище, центр Краснознам’янської сільської Ради. Розташоване за 50 км на південь від районного центру і за 22 км від залізничної станції Засілля. Населення — 789 чоловік. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Богородицьке, Знам’янка, Красне Знам’я, Новокиївка, Тернові Поди, Шмідтове.

Радгосп «Червоний Прапор», центральна садиба якого розміщена в Центральному, має 3617 га орної землі, в т. ч. 1730 га зрошуваної. Під садом і виноградниками — 104 га, пасовищами — 306 га. Виробничий напрям — вирощування зернових культур; тваринництво — м’ясо-молочного напряму; розводять свиней, птицю. Розвивається овочівництво. 1970 року трудівники радгоспу зібрали по 35,8 цнт зернових, а на зрошуваних землях — по 42,8 цнт озимої пшениці, 548,6 цнт цукрових буряків. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 68,2 цнт м’яса і 407 цнт молока. В 1954 році радгосп брав участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. Кращі робітники радгоспу М. В. Лисенко, Г. М. Шойко нагороджені орденом Леніна, Г. 3. Метричко — орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора — 6 чоловік. В радгоспі видається багатотиражна газета «Ленінським шляхом». Протягом 1955—1970 рр. радгосп побудував приміщення школи, лікарні, 4 магазини, 2 їдальні, 2 гуртожитки, хлібозавод, адміністративне приміщення, багато житлових будинків для робітників.

Детальніше: ЦЕНТРАЛЬНЕ, СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОН, МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ

ЕКОНОМІЧНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ СТАН МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НАПРИКІНЦІ XIX СТОЛІТТЯ

З 80-х років XIX ст. Миколаївщина входила до району, який став одним з провідних товарнозернових центрів країни головним експортером хліба. Щороку звідси за кордон вивозилось мільйони пудів зерна, переважно пшениці. Серед ринків сільськогосподарських робітників, що створювались на півдні наприкінці XIX ст., були й населені пункти сучасної області: Мостове, Казанка, Новий Буг, Вознесенськ, Миколаїв, Голта. Тут збиралися десятки тисяч робітників з Київської, Полтавської, Чернігівської, Кам’янець-Подільської, Волинської, Харківської, Орловської, Могильовської, Курської губерній. Так, лише в 1897 році на лікувально-продовольчих пунктах цих ринків зареєстровано 35 573 чоловіка.

Розвиток промисловості краю прискорився з відкриттям Миколаївського торгового порту (1862 р.) і будівництвом залізниць Голта—Балта (1867 р.), Голта—Єлисаветград (1868 р.), Миколаїв—Знам’янка (1873 р.). Великим містом з суднобудівними й машинобудівними заводами у ці роки стає Миколаїв. В Ольвіонолі та Голті (сучасному Первомайську) вступають у дію пивоварний завод (1870 р.), водяно-вальцьовий млин (1873 р.), чавуноливарні і механічні заводи Гейне (1875 р.) і Фаатца (1895 р.), гранітні кар’єри тощо. У Вознесенську створюються шкіряні, гончарні, виноробні підприємства, завод сільськогосподарських машин шпехта, розширюється виробництво цегли, вапна, розробляються поклади будівельного каменю. Споруджуються заводи черепично-цегельний — у Кронауській волості (1877 р.), цегельний — в Очакові (1880 р.), винокурні: у Благодатному, Ганнівці, Кашперо-Миколаївці, вапняний і цегельний у Варварівці (1900 р.), підприємства Синюшино-Брідського борошномельного акціонерного товариства (1895 р.), мигіївський млин Скаржинського (1905 р.) тощо.

Протягом останньої третини XIX ст. і першого десятиріччя XX ст. кількість промислових підприємств на території сучасної області зросла майже в 3 рази. На 1911 рік їх було 56, в т. ч. 50 — у Миколаєві. Крім того, діяло близько 1 тис. кустарно-ремісничих майстерень. З розвитком промисловості зростало населення. За 35 пореформених років міське населення Миколаївщини збільшилося майже у 6 разів і становило в 1897 році 125 430 чоловік (понад 28 проц. загальної кількості населення), в т. ч. у Миколаєві — 92 012, Вознесенську — 15 748, Очакові — 10 786, Ольвіополі — 68842. На кінець 900-х років на підприємствах, підпорядкованих нагляду фабричної інспекції, працювало близько 6500 чоловік, з них майже 80 проц. зосереджувалося в Миколаєві. Абсолютна більшість миколаївських робітників — 91 проц. була зайнята на 17 металообробних підприємствах, які випускали понад 90 проц. промислової продукції міста. Значною була концентрація виробництва та робочої сили на підприємствах населених пунктів, що входять тепер до Первомайська.

Детальніше: ЕКОНОМІЧНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ СТАН МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НАПРИКІНЦІ XIX СТОЛІТТЯ

З історії с. Явкине Баштанського району Миколаївської області

Серединський Олександр Валентинович,

заступник начальника відділу інформації

та використання документів

держархіву Миколаївської області

Село Явкине Баштанського району Миколаївської області засноване 1812 року переселенцями з Могильовської губернії. У Державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, які розповідають про історію цього населеного пункту.

У фонді Миколаївської обласної редакційної колегії тому «Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область» є нарис з історії с. Явкине Баштанського району (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 185).

Явкине до 1920 року входило до складу Херсонського повіту Херсонської губернії, в 1920-1922 роках – Миколаївського повіту Миколаївської губернії, в 1922-1923 роках – Миколаївського повіту Одеської губернії, 1923-1926 роках – Новобузького району Миколаївського округу, 1926-1930 роках – Полтавського (з 1928 року – Баштанського) району Миколаївського округу, з 1932 року перебувало у складі Одеської (з 1937 року – Миколаївської) області.

У документах фонду «Колекція мап та креслень» зберігаються плани ділянок землі     с. Явкине за дорадянський період (ф. Р-2778, оп. 1, спр. 1547-1554).

У фондах «Колекція метричних книг установ релігійних культів, які існували на території Миколаївської області» (ф.484) та «Церкви Херсонського повіту Херсонської губернії» (ф. 410) є метричні книги церков Успіння Превятої Божої Матері за 1863-1877, 1879, 1881-1916, 1918-1919 рр. та Покрови Пресвятої Богородиці за 1900, 1902-1916 рр.       (ф. 410, оп. 1, спр. 338-343; ф. 484, оп. 1, спр. 86, 89, 93, 98, 99, 100, 101, 106, 108, 110, 111, 112, 113, 115, 120, 126, 129, 131, 132, 137, 141, 145, 1739, 1741, 1744, 1750, 1752, 1753, 1758, 1761, 1762, 1764, 1771, 1772, 1773, 1777).

У документах фонду «Колекція книг записів актів громадянського стану Миколаївської області» (ф. Р-5950, оп. 3) є книги реєстрації актів громадянського стану підвідділу ЗАГС Явкинської сільради (про народження за 1920-1921, 1924-1939 роки, спр. 14, 30-31, 39, 41, 44, 56, 61, 69, 85, 93, 104, 109; шлюб за 1928, 1938 роки, спр. 36, 105; розірвання шлюбу за 1939 рік, спр. 112; смерть за 1927, 1935, 1936, 1939 роки, спр. 36, 76, 89, 110, 111).

В 1859 році в с. Явкине налічувалось 275 дворів, мешкало 1307 осіб (чоловіків – 631, жінок – 676), а у 1887 році мешкало 2649 осіб (чоловіків – 1319, жінок – 1330). В 1898 році в с. Явкине була заснована церковно-парафіяльна, а у 1909 році – земська однокласна школа. В 1905 році промисли та ремесла складалися з 4 бондарних, 5 ковальських та 50 ткацьких майстерень (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 185, арк. 4)

У фонді «Херсонська губернська межова канцелярія» є межові книги по с. Явкине Херсонського повіту Херсонської губернії за 1850 та 1860 роки (ф. 335, оп. 1, спр. 305, 306).

У документах «Миколаївський міський статистичний комітет» є картки суцільного перепису селянських господарств с. Явкине Херсонського повіту Херсонської губернії за 1917 рік (ф. 239, оп. 3, спр. 157, 480).

У фонді «Миколаївське губернське статистичне бюро» є статистичні відомості по     с. Явкине за 1920 рік: мешкали 2391 чоловік та 2855 жінок (всього 5246 осіб), було             850 домогосподарств (ф. Р-52, оп. 1, спр. 2, арк. 13), а у документах фонду «Явкинський сільський комітет незаможних селян» є списки незаможних селян с. Явкине за 1917 рік       (ф. Р-684, оп. 1, спр. 1).

Детальніше: З історії с. Явкине Баштанського району Миколаївської області

Загадковий Миколаїв: 52 факти з історії міста

Миколаїв - старе місто з великою історією. Говорять, що дата в 226 років - номінальна, адже перші поселення на берегах Південного Бугу з'явилися набагато раніше. Про це свідчать розкопки городища "Дикий Сад", повідомляє Depo.Миколаїв.

Історія Миколаєва сповнена загадок та неймовірних фактів. "Миколаївський базар" опублікував 52 вражаючі факти про місто та його історію.

Детальніше: Загадковий Миколаїв: 52 факти з історії міста

З історії діяльності Миколаївської та Очаківської митних застав

Друк

Олександр Серединський,

заступник начальника відділу інформації

та використання документів держархіву

Миколаївської області

Миколаївська митна застава була створена 225 років тому, відповідно до іменного імператорського указу від 22 листопада 1793 року, тобто майже одночасно із заснуванням міста Миколаєва.

Розвиток митної інфраструктури півдня Російської імперії кінця XVIII ст. знаходився в нерозривному зв’язку з політичною зовнішньо-економічною ситуацією на той час. Саме політичні відносини з європейськими державами і зовнішньоекономічні фактори, перш за все – торгівельні, визначали митну політику держави, митні тарифи, розташування і розмір штатів митних органів.

Створення, правовий стан й основні напрямки діяльності Миколаївської митної застави перебували у тісному взаємозв’язку з соціально-економічним розвитком міста. Миколаївська митна застава в перші роки свого існування, як і всі митні установи, була підлегла Комерц-колегії, яка одержувала всі митні прибутки і здійснювала суворий контроль за діяльністю митних органів, а з 1811 року – Департаменту зовнішньої торгівлі Міністерства фінансів. Зі створенням митних округів Миколаївська митна застава увійшла до складу Одеського митного округу. Керівні пости в митних органах доручались представникам вищого дворянства. Одеським митним округом на початку XIX ст. керував князь Трубецький.

Миколаївською митною заставою в 1821-1830-х роках керував титулярний радник Коломієць. У 1820-40-х роках штат Миколаївської митної застави складав вісім одиниць, зокрема були такі посади, як пакгаузний наглядач, корабельний доглядач, вахтстепельмейстер. Посада об’їждчиків не була передбачена, і їхні функціональні обов’язки покладалися на козаків Бузького козачого полку. Особовий склад митниць був, як правило, озброєний. Миколаївській митній заставі від початку її заснування було встановлено щорічне утримання в розмірі 953 руб., які мали надходити з митних прибутків Катеринославського намісництва. У перші п’ять років існування застави місто Миколаїв займало перші позиції на Півдні України за кількістю ввізної і вивізної продукції. Експорт хліба з Миколаївського порту перевищував у 1795-1797 роках аналогічні позиції портів Херсона, Очакова і Таганрога. Суми митних зборів на той період сягали 700 руб. на рік .

Детальніше: З історії діяльності Миколаївської та Очаківської митних застав