Миколаївщина
| Миколаївщина |
|
 |
«Якщо перейти Борисфен, перша від моря країна - Гілея,
якщо йти нагору від неї - там живуть скіфи-хлібороби,
яких елліни, що живуть біля річки Гіпаніс,
звуть борисфенітами, а самих себе ольвіополітами...»..
Геродот
Миколаївщина - це благодатний край, де жаркий родючий степ зустрічається з прохолодою чорноморських хвиль, терпкі запахи чебрецю й полину змішуються із солоним рибним вітром морських просторів. Порізане цілющими лиманами - залишками древніх рік - узбережжя древнього Євксинського Понту. Вікно в середземноморський історичний простір, колиска європейської цивілізації. Житниця України. Край суднобудівників і хліборобів. Це безліч куточків для створення туристичних маршрутів та об`єктів відпочинку.
На території сучасної Миколаївської області перші відомі поселення з'явилися наприкінці пізнього палеоліту, близько 20 тисяч років тому на берегах річок Південний Буг та Інгул, в середній течії. У VII-I століттях до нашої ери. причорноморські степи населяли іраноязичні племена скіфів, що прийшли зі сходу.
У ті ж часи сюди почали переселятися греки, які заснували своє перше поселення на острові Березань, згодом вони створили безліч поселень, найвідомішим з яких було місто-держава Ольвія, заснована на Миколаївщині в VI столітті. Поряд з дністровської Тірою, Ольвія була найбільшим торговельним, економічним і культурним центром Північного Причорномор'я.
У I-III століттях край завоювали римляни, на зміну яким у III столітті прийшли готи, а в кінці IV століття сюди мігрували зі сходу гуни. Періодично в VI-IX століттях у цих краях з'являлися племена кочівників - авар, хозар, болгар, угорців.
З перших століть нашої ери ці землі поступово заселяли слов'янські племена, у північних районах області мешкали ранньослов'янські племена черняхівської культури, а в кінці X століття територія де, розташована нинішня Миколаївська область, увійшла до складу Київської Русі і стала її південною окраїною.
Тут же в Х столітті господарювали орди печенігів, половців, яких у XIII столітті витіснили татаро-монгольські завойовники.
У XIV-XV століттях ці землі недовго належали до Великого Князівства Литовського, але в кінці XV століття територія краю перейшла під контроль Кримського ханства і протягом трьох століть відносилась до малонаселеного «Дикого Поля». XVIII століття було ознаменовано рядом російсько-турецьких війн, метою яких було звільнення споконвічно слов'янських земель від Ісламської Імперії.
Звільнивши територію між річками Дніпро і Південний Буг і отримавши право безперешкодного плавання по Азовському і Чорному морях, Росія приступила до створення флоту.
З кінця XVII століття розвиток краю було нерозривно пов'язаний з утворенням Запорізької Січі. Незважаючи на небезпеку, запорізькі та Прибузькі козаки вперто просувалися до моря. Вони будували тут свої хутори, влаштовували переправи через ріки, утворюючи острівці хліборобської культури. Степ, на якому розвивалося землеробство, поступово об'єднався з морем.
Сучасна територія області між Бугом і Дніпром повністю увійшла до складу Росії після російсько-турецької війни 1768-1774 рокiв, а територія на захід від Бугу - тільки з Ясським договором 1791 року.
У 1778 році в гирлі річки Дніпро були заснованi перший чорноморський док і місто Херсон.
А через 10 років в гирлі річки Інгул був закладений ще один док - Інгульський, навколо якого швидко виросло місто. За наказом генерал - губернатора Новоросійського краю князя Григорія Потьомкіна нове місто отримало ім'я Миколаїв 27 серпня 1789 року на згадку про здобуту в 1788 році російськими військами перемоги - взяття турецької фортеці Очаків у день святого Миколая, покровителя моряків. Цю дату вважають днем народження міста.
Будувалося місто за спеціально складеним планом - із прямими вулицями й кварталами правильної форми. Цей план був складений в кінці XVIII століття російським зодчим Іваном Старовим. Завдяки діям генерал - губернатора Б. А. Глазенапа, в 1862 році було отримано дозвіл на відкриття Миколаївського порту для іноземних кораблiв, митниці та іноземних консульств. Це сприяло розвитку міста, і в кінці XIX століття Миколаїв по загальному обсягу морської торгівлі займає третє місце, а за обсягом продажу зерна - перше місце в Російській імперії і третє в світі.
У 90-ті роки XIX столiття мiсто Миколаїв перетворилося на великий промисловий центр. Тут зосереджувалися суднобудівні верфі, заводи сільськогосподарського машинобудування. Роль області ще більше зросла з відкриттям у 1862 роцi Миколаївського морського порту, що спеціалізувався на перевезенні зерна. У 1920 роцi утворена Миколаївська область, в 1922 роцi її територія ввійшла до складу Одеської губернії, а в 1923-1930 роках була розділена між Миколаївським, Первомайським, Одеським і Херсонським округами. В 1932 - 1937 роках територiя Миколаївщини входила до складу Одеської області, але з 22 вересня 1937 року область знову відновлена і з 1954 року існує в сучасних межах.
Один з найстаріших і найкрасивіших міст півдня України - Миколаїв продовжує жити і розвиватися під заступництвом свого янгола - хранителя Святого Миколая.
На території області проживають представники понад 100 національностей. Найбільш численні українці, росіяни, а також молдавани, які проживають в основному в північних районах області. Серед представників інших національностей найбільш численними є білоруси і болгари.
З історії Миколаївщини стає зрозуміло, що на формування культури цього краю вплинула історія багатьох держав.
Виключенням не стала і кулінарія даного регіону, в ній можна знайти багато спільного з кухнею інших народів.
В цьому краї можна знайти багато страв запозичених з російської кухні, це в основному першi страви - супи та борщі, причому вони тут відрізняються великою кількістю компонентів, завдяки цьому дуже густі і наваристі.
Також до особливостей цього краю можна віднести часте вживання в їжу каш, приготовлених з різної крупи, а також різних страв з картоплі.
Ще однією російською стравою вважається кисіль, це не напій і не їжа, а щось середнє між ними. Густий напій п’ється як гарячим, так і холодним, він допомагає підтримувати сили і зігріватися в холодну пору року.
В кулінарії цього регіону також відчувається значний вплив молдавської кухні. Характерними ознаками цього є гострий смак, надзвичайно привабливий вигляд приготовлених страв і широке використання бринзи, кукурудзяного борошна, томата, часнику, пряних трав. В основу перших страв тут дуже часто входить хлібний квас, що надає їм приємний смак. Також для приготування тут використовують велику кількість різноманітних овочів та фруктів.
Але не можна забувати й про українську кухню. Головною особливістю якої в цьому регіоні є дуже багатий асортимент м’ясних блюд – тут і домашні ковбаси, і котлети, крученики, холодець, битки і січеники.
Ну і звичайно ж тут люблять сало, його використовують для приготування різноманітних страв, а також подають як закуску з часником, з цибулею i огірками, салом шпигують кров’яну ковбасу, запечене м’ясо.
Отже стає зрозумілим, що цей регіон дуже різноманітний, він увібрав в себе культуру багатьох держав. І щоб насправді зрозуміти Миколаївщину її неодмінно потрібно відвідати самому, щоб переконатися у її чарівності.
Туризм:
http://www.oga.mk.ua/ua/publication/content/300.html?lightWords=%F2%F3%F0%E8%E7%EC - Миколаївська обласна державна адміністрація. Туристичні підприємства області
http://www.oga.mk.ua/ua/publication/content/302.html?lightWords=%F2%F3%F0%E8%E7%EC - Миколаївська обласна державна адміністрація. Туристичні заклади Миколаївської області
http://www.oga.mk.ua/ua/publication/content/2177.html?lightWords=%F2%F3%F0%E8%E7%EC - Миколаївська обласна державна адміністрація. Управління з питань туризму та курортів
http://www.oga.mk.ua/main/en/publication/content/2181.html - Миколаївська обласна державна адміністрація. Загальний огляд історії, розвитку та сучасного стану сфери управління з питань туризму та курортів.
Туристичні агентства та тур комплекси
http://www.ukrproftour.kiev.ua/003_0014.php?do=001 - Туристична Миколаївщина. Історія області. Офіційний портал ЗАТ «Укрпрофтур»
http://www.ukrproftour.kiev.ua/003_0014.php - Обласне закрите акціонерне товариство «Миколаївтурист». Офіційний портал ЗАТ «Укрпрофтур»
http://www.rom.mksat.net/baz.html - Миколаївське обласне бюро з туризму
http://www.ukrproftour.kiev.ua/003_0014.php?do=002 - Туркомплекс "Турист" ЗАТ "Миколаївтурист"
http://www.han-tengry.mk.ua/index.shtml - Туристична фірма Хан-Тенгрі
http://www.ukrproftour.kiev.ua/003_0014.php?do=004 - Оздоровчий комплекс санаторного типу "Очаків" ЗАТ "Миколаївтурист"
http://www.ukrproftour.kiev.ua/003_0014.php?do=005 - Оздоровчий комплекс санаторного типу "Сонячний промінь" ЗАТ "Миколаївтурист"
http://www.han-tengry.mk.ua/parent-price-ru.shtml - Сімейний відпочинок на чорноморському узбережжі України. Бази відпочинку Коблево, Рибакови, Чорногорки.
http://www.han-tengry.mk.ua/chaild-price-ru.shtml - Організація літнього дитячого відпочинку в оздоровчих лагерях на узбережжі Чорного моря
Перлини Причорномор`я
http://www.olbio.org - Ольвія: Офіційний сайт
http://7chudes.in.ua/info/121.htm - Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» на сайті „7 Чудес України”
http://7chudes.in.ua/info/368.htm - Унікальний півострів Кінбурнська коса на сайті „7 Чудес України”
http://www.ukrtourism.com/region-black_sea/area-mykolaiv_region/city-koblevo/turizm_by_regions/list.html - Сторінка Коблево на сайті „Український туристичний портал”
http://7chudes.in.ua/info/120.htm - Археологічна пам`ятка "Дикий сад" на сайті „7 Чудес України”
http://www.tb.mk.ua/magazines/?article=72 - Регіональний ландшафтний парк „Кінбурнська коса”
http://www.turatlas.com/?9/266 - Невідома Україна. Гранітно-степове Побужжя. Мигія.
http://io.ua/s23174 - Природа морського узбережжя поблизу села Рибаківка на Миколаївщині
http://environment.org.ua/category/region/mikolayivshhina - Сторінка Миколаївської області на сайті „Природа України”
ЗМІ про Миколаївщину туристичну
http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrtour2007/21/120.html - Український видавничий консорціум. Туристичний та курортно-рекреаційний комплекс Миколаївської області. Електронний варіант документу
http://www.tb.mk.ua/magazines/?article=74 - Туризм і рекреація. Миколаївська область
http://www.dt.ua/3000/3900/40958 - Ільїн В. Нетоптані стежки Борисфеніди
http://www.iskra.kiev.ua/iskra.html?act=article&id=1140 - Власенко С. Країна овіяна вітром мрій