Миколаївщина
| Острів Березань |
|
 |
Хто тільки не бував на цьому маленькому острівці за довгі століття! Крім слов'ян – греки, римляни, готи, варяги, генуезці, турки, англійці, французи. Як тільки не називали його, цей клаптик суходолу, розташований у 12 кілометрах від Очакова, при вході в Дніпровсько-Бузький лиман. Чим же викликана гака пильна увага до Березані? Розмірами? Вони невеликі: довжина з півночі на південь 850 метрів, найбільша ширина на півночі 350, на півдні - 200 метрів. Зручне географічне положення? Мабуть. Але навколо Березані мілина, береги важкодоступні, тільки з північно-західної сторони сюди можуть причалювати судна з малим осіданням. По суті, цей острівець – пустельний, порослий степовими травами і нечисленними хирлявими деревцями. Тут немає прісної води.
Але факт залишається фактом: цей острівець здавна приваблював людей. Археологічні знахідки і свідчення вчених доводять: починаючи з 7 століття до нашої ери, грецькі колоністи заснували тут поселення, так званий емпорій, відомий як “торговище борисфенітів”. Це поселення було давніше за Ольвію. Але є також докази того, що корінні жителі цих країв бували на Березані набагато раніше за грецьких колоністів: у західній частині острова розкопаний могильник аборигенів, знайдено сліди їхнього перебування – кремінний ніж, уламок кам'яної сокири. Бували, мабуть, на острові київські князі Святослав, Ігор і Олег, виявлені тут і сліди варягів. Причалювали до цього берега і запорізькі “чайки”. Є тут і залишки турецької фортеці, бетонний лабіринт бліндажів і казематів, споруджених у 1907 році як мішені для іспитів далекобійної морської артилерії.
Кожне літо тут ведуть розкопки археологи. І кожен сезон приносить нові і нові знахідки.
З висоти пташиного польоту острів схожий на корабель із двома щоглами: одна – пам'ятник лейтенанту Шмідту, інша – ажурний березаньський маяк. З курортної зони, з узбережжя, сюди щодня приїжджають сотні людей. Кожне літо Березань відвідує близько 40 тисяч відпочиваючих. Туристи нескінченним потоком йдуть крутою звивистою стежинкою, щоб поклонитися цій бідній, випаленій сонцем, насиченій історичною пам'яттю землі.