Новобузький район

Соціально економічний портрет Новобузького району за 2017р

Прапор Новобузького району - це синє прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3, з білою хвилястою смугою знизу (співвідношення її ширини 1/3). В центрі прапора - Золотий Свято-Нікольський Храм с. Пелагеївка.

Герб Новобузького району - це прямокутний щит, округлений внизу чим нагадує ліру. По горизонталі він переділений хвилястою лінією, котра є символом Інгулу. У його верхній синього кольору частині, в променях сонця - фрагмент  Пелагеївської  церкви - перлини Новобузьких степів (натурального кольору). Внизу, на жовтому фоні, що символізує хлібний лан - схрещені гостроконечник  та стяг  Улано-Бузької дивізії. Щит вписується в  еклектичний картуш сталевого кольору з  вінцем та обрамленням  із золотого пшеничного колосся,  що гармонійно поєднується з волошками та соняхами, котрі символізують красу природи Новобужжя  та інтенсивну господарську діяльність.

Гімн Новобузького району
сл. А.Кислого, муз. Є.Джумиги, аранжування І.Пахомова 

Новобужжя – поля неозорі,
Возвеличений працею край.
Де пшениця буяє, як море,
Праці й пісні щасливий розмай.

Рідний край трудової звитяги 
Героїчні зберіг сторінки.
Вічну славу, духовну наснагу
Він несе у майбутні віки.

Приспів: 

                                                   В нашому серці нуртує свобода,
                                                  Козацької волі ідея свята.
                                                   Наша громада – частина народу,
                                                  А єдність держави – велична мета

                                                  Дух звитяги  твоїх ветеранів,
                                                 Справи  наших  дідів і батьків
                                                  Горять, мов коштовностей грані,
                                                   Пам’ять славних  буремних років.

                                                  Землю й мир, свої вічні святині 
                                                 Відстояли в запеклих боях.
                                                    Наша віра, любов і надія – 
                                                 В добрих справах і світлих думках.

Приспів:

В нашому серці нуртує свобода,
Козацької волі ідея свята.
Наша громада – частина народу,
А єдність держави – велична мета

Соціально-економічний портрет Новобузького району

Площа Новобузького району становить 1243,8 кв. км. Процент від загальної території області —5,1 %.

Відстань від Новобузького районного центру до м. Миколаєва - 105 км.

Налічується 1 місто і 57 сіл, що входять до складу 13 територіальних громад.

Водні ресурси : в районі на обліку 40 ставків, загальною площею 630 га. 24 ставка придатні для риборозведення, штучні водотоки – 33 га., природні – (на території району протікає р.Інгул) – загальна площа по території району – 21 га., Софіївське водосховище площею – 552 га. Всього по водним ресурсам – 1236 га.

У районі проживає 32,4 тис. чоловік.

В т.ч. - чоловіків - 15,3 т. осіб, жінок - 16,4 т. осіб, кількість пенсіонерів - 8,8 т осіб, відсоток пенсіонерів від загальної кількості населення -   27,7%.

Щільність проживання -26 чол/км² Смертність на 1000 жителів - 13,7 осіб.

Природній приріст/скорочення населення на 1000 жителів - -2,4 (проміле)

Національний склад населення : українці (92,1%); росіяни (4,7%), молдовани (1,6%), білоруси (0,7%), вірмени (0,3%). інші національності (0,6%)

Кордони: межує Новобузький район з Баштанським, Казанківським, Єланецьким районами Миколаївської області та Устинівським, Бобринецьким районами Кіровоградської області.

ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ:

ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО:

Обсяг реалізованої промислової продукції – 28,2 млн.грн.

Спеціалізація: гранітно-щебенева продукція, хлібобулочні вироби, м’ясо ВРХ, птиці, свинина, борошно, олія.

СІЛЬСЬКЕ   ГОСПОДАРСТВО:

Обсяг сільськогосподарського виробництва :

Зернових та зернобобових, тонн 61692

пшениці, тонн 16981

овочів, тонн 5090

цукрових буряків, тонн -

м’яса, тонн 130

молока, тонн 457

Кількість сільськогосподарських підприємств - 42              

Кількість селянських та фермерських господарств - 186

Площа сільськогосподарських угідь: 110009 га.

Структура сільськогосподарського виробництва :

рослинництво -65,5 млн,грн.-79%,

тваринництво-17,5 млн,грн.-21%.

Основні напрямки рослинництва: зернові, технічні, кормові.

Основні напрямки тваринництва: м'ясо-молочні.

ІНВЕСТИЦІЇ:

Промисловість: Освоєно капітальних інвестицій 17923,0 тис.грн, в тому числі інвестицій в основний капітал 12889,0 тис. грн.      

ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС ТА ЗВ'ЯЗОК:

Автомобільні шляхи загального і місцевого значення – 35,8 км.

Автомобільні шляхи загального користування – 27,7 км.

Місцевого значення : 142,9 км.

Залізничні колії: через Новий Буг проходить Одеська залізниця, яка на території району займає 197 га.

Г Р А Ф І К

особистого прийому громадян головою, першим заступником,заступниками голови

Новобузької райдержадміністрації на 2017 рік

З метою поширення зворотнього зв’язку з населенням, оперативного реагування на гострі проблеми членів територіальних громад району, невідкладного вжиття заходів щодо припинення неправомірних дій, факти корупції та інші зловживання з боку працівників органів влади, для поновлення прав і свобод громадян, порушених внаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, при Новобузькій райдержадміністрації працює «Телефон довіри» щоденно з 9.00 до 16.00 год. за тел. 9-15-02

Графік особистого прийому громадян керівництвом Новобузької районної ради у 2017 році

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НОВОБУЖЖЯ

• Районна газета «Вперед»

Новобузька районна газета «Вперед»:
*  Заснована — в 1930 році.
*  Загальнополітичне видання — МК 286 від 18.03.2000р.
*  Індекс — 62485.
*  Упорядник — трудовий колектив видавництва Новобузької районної газети “Вперед”.
* 55600, Миколаївська обл.,
м. Новий Буг, площа Свободи, 36,
тел. 9-19-90, 9-18-96, 9-14-01.

З історії міста Нового Бугу

Середина XVIII століття.

В диких степах поселився за­порізький козак Якоб Куций. Над глибоким яром він поста­вив зимівник (хутір), що й дістав назву Куцої Балки.

1772 рік. Зимівник, тобто хутір козака Якоба Куцого, одержав офіційну назву — балка Куцого. Поселення по­чали називати Куца Балка.

Кінець XVIII — початок XIX століть. Виникає при Куцій Балці кілька хуторів, що їх заснували втікачі від поміщиків з Полтавської, Чернігівської, Курської гу­берній та Молдови. Серед них були й насильно переселені селяни.

До 1810 року всі хутори мали загальну назву — Семенівка, за іменем одного з фундаторів.

1810 рік — селянин з села Петрівки Олександрійського повіту Херсонської губернії Павло Тріска разом із 119 се­лянами дістав дозвіл оселити­ся в ційбалці й вони одержали 23 тисячі десятин угідь, їхнє поселення дістало назву Новопавліка, за іменем Павла Тріски.

1813 рік. Новопавлівка налічувала майже три тисячі мешканців.

1818 рік. Новопавлівка одержала ще грунти, мала їх 37 тисяч десятин. Тоді по­явилися перші уланські по­сти.

1828 рік. Новопавлівку пе­редано Бузькій Уланській дивізії, село отримало статус військового поселення.

2 квітня 1832 року Ново­павлівку перейменовано на Новий Буг. Це обумовилося тим, що в селі розквартиру­вався Уланський полк Бузької дивізії.

Царський указ від 2 квітня 1832 року гласить:

„Государь император височайше повеліти зволив посе­лення, зайняті полковими шта­бами, іменувати надалі в Окрузі Четвертої Улансь­кої дивізії:

с. Новопавлівка — с. Новий Буг, с. Федорівка — с. Нова Одеса".

Указ підписав генерал-ад'ютант Клейміхель.

Ця дата вважається офіційною датою заснування Нового Бугу.

Проте, як свідчать архівні документи, місцевість, де нині Новий Буг, позначалася на карті адміністративного поділу Російської імперії як ділянка казеної землі, де тоді існувало поселення Якоба Ку­цого. Згодом це поселення, на­зивалося Семенівкою, а потім Новопавлівкою. Отже, роком заснування Нового Бугу тре­ба вважати 1772 рік.

Перші відомості про засе­лення степу нам відомі ще від доби пізнього палеоліту, їм понад 15 тисяч років.

Склад адміністративно-територіальної одиниці

Структура управління

Голова Новобузької райдержадміністрації - вакансія

Перший заступник голови райдержадміністрації - Завальнюк Н.В.

Заступник голови райдержадміністрації -Петраковський М. В.

Начальник відділу освіти райдержадміністрації - Розуменко С.Г.

Завідувач сектору культури, національностей і релігій райдержадміністрації - Філіпська О.М

В.о. завідувача архівного сектора райдержадміністрації Бортник С.І

Завідувач сектора з питань надзвичайних ситуацій та розвитку інфраструктури - Скоропляс М.В.

Завідувач сектора містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації -Висоцька Т.М.

Начальник відділу економічного розвитку, торгівлі та туризму райдержадміністрації – Хриплива Н.О.

Начальник управління соціального захисту населення райдержадміністрації –Нагорна О. П.

Начальник фінансового управління райдержадміністрації - Крикун І.Г.

Керівник апарату райдержадміністрації - Корнієнко І.В.

Начальник сектору контролю апарату райдержадміністрації - Жукова Т.М.

Головний спеціалістз юридичних питань апарату райдержадміністрації – Янова О.О.

Завідувач сектору взаємодії з правоохоронними органами, охоронної та реабілітаційної роботи апарату райдержадміністрації - Лашкова В.В.

Завідувач сектору з питань внутрішньої політики, зв’язків з громадськими організаціями та ЗМІ апарату райдержадміністрації -

Висоцька Н.О.

Начальник відділу фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації - Алєксєєва О.В.

Голова Новобузької районної ради – Гаркавенко В.В.

Заступник голови – вакансія

Керуюча справами – Гаркавенко І.П.

Завідуюча організаційним відділом – Литвиненко Н.М.

Міський голова - Лагодієнко М.О.

Перший заступник міського голови – вакансія

Секретар міської ради – Чупіра П. В.

Начальник земельного відділу – Петраковська І.М.

Промисловість, сільське господарство

Комунальні підприємства

• КП “Майно”
• КП “Відділ капітального будівництва ”
• КП “Новобузький водоканал”
• КП ФСК “Колос”
• КП “Новобузьке районне телерадіомовлення”
• КП “Видавництво районної газети “Вперед”
• КП «Рембудпобут»

Заводи

• Кооперативне підприємство “Завод продтоварів”
• Хлібозавод

Елеватори

• Новополтавський елеватор
• Новобузький елеватор
• ТОВ Елеватор “Прометей” - Шевченкове

Кар’єри

ВАТ “Микитівський гранітний кар’єр”

Приватні підприємства

• ПП “Меридіан”
• Приватне орендне підприємство “Вікторія”
• Мале приватне підприємство “Сільгоспагро”
• Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство “Золота Нива”
• Товариство з обмеженою діяльністю “Софія-Граніт”
• Філія приватного підприємства “Резонанс”

• ·    Агропромислова виробничо-торгівельна корпорація "Агроюгсервіс"

ФГ Крисальний

ФГ “Біотоп” Дубовий

ФГ Пікуль

ФГ Промінь Панасюк А.Д.

ФГ Кривошеєв Ю.Т.

ФГ Тетіс Брагін О.М.

ФГ Деметра

ФГ Орбіта

ФГ Агро –1

ФГ Сулім О.А

ФГ Васільєв М.О

ФГ Промінь

ФГ Сатурн

ФГ Хамчич С.В.

ФГ Восход

ФГ Павловського М.І.

ФГ Шанс

СТОВ ім. Чкалова

СТОВ “Світанок”

СТОВ “Зірка”

СТОВ ім. Москаленка

ПОСП “Золота Нива”

ПОП “Лан”

ПОСП “Козацьке”

ПП “Обрій”

СТОВ “Розанівка”

ПОСП “Новополтавка”

ПОСП “Відродження”

ПОСП “Єдність”

ПОСП “Червона Україна”

ПОСП “Красна Баштанка”

ПОСП “Злагода”

ПОП “Вікторія”

СТОВ “Білоцерківська”

Заклади освіти

Загальноосвітні навчальні заклади

Дошкільні заклади

Заклади культури

Будинки культури (клуби)

Школа мистецтв

Народний краєзнавчий історичний музей

Комунальний заклад «Новобузька централізована бібліотечна система»

Розважально-демонстраційний заклад

    Природа рідного краю - регіональний ландшафтний парк"Приінгульський"

17 грудня 2002 року 6-ю сесією 24 скликання Миколаївської обласної ради було прийнято рішення про створення Регіонального ландшафтного парку «Приінгульський», але дирекцією створений лише через деякий час. «Приінгульський» є справжньою перлиною не лише району, але й області та України. Створений на ділянці долини річки Інгул між селами Софіївка та Розанівка на площі 3152,7 гектара. До його складу входять Софіївське водосховище, масиви     гранітних відслонень із залишками байрачних лісів та прилеглі ділянки цілинного степу. У с. Пелагеївка ви­сочіє Свято-Михайлівський Пелагеївський храм, який є пам'яткою архітектури, діє жіночий монастир, про який розповім пізніше.

За статистикою, в Україні розорано 98% земель, парк же «Приінгульський» входить до тих щасливих двох процентів, які й досі збережені у всій своїй старовинній красі. На межі Миколаївської та Кіровоградської областей зливаються три річки (Інгул, Стовбова і Березівка), а називається це місце — «Чортів міст». Його родзинкою є скеля, яка має декілька назв: «Стовпова», «Трьох богатирів», «Жидівська», «Жінка, яка плаче».

Мета створення — збереження унікальних ресурсів парку, примноження їх краси. В подальшому планується розвиток туризму — екскурсії зі знаючими гідами, туристичні походи, походи вихідного дня - зазначає директор РЛП «Приінгульський» Сергій Володимирович Куценко. На сьогоднішній день це все дійсно є і продовжує дальше розвиватися.

За словами Сергія Воло­димировича унікальній парк ще й тому, що річка Березів­ка — єдина в Україні, яка не має жодної дамби. Що ж до тваринного світу, то він доволі різноманітний: є зайці, лисиці, вовки, кабани, косулі, а з пернатих мешканців — фазани, орли і сови т. д.

Науковий співробітник парку відомий краєзнавець В. В. Швець неодмінно показує усім гостям та відвідувачам місце, де проводять археологічні розкопки поселення, якому понад 2000 років та розповідає про історичне минуле краю.

А науковий співробітник В. С. Король для допитливих візитерів здійснює захоплюючу мандрівку дивовижним світом флори та фауни парку. Тож без перебільшення маємо усі підстави стверджувати: нашому району є чим пишатися — і неповторною природою, і працьовитими людьми.

Парк розташований на південно-західній околиці Інгульського блоку Українського кристалічного щита. Вапняки, глини й піски тут лежать на докембрійських утвореннях — гнейсах та гранітах, які по долинах річок Інгул та його приток — Березівка, Сагайдак, Стовпова — місцями виходять на поверхню, створюючи неповторно привабливі ландшафтні утворення, ізотопний вік яких визначається геологами у 1,8—2,2 мільярди років.

Окремі, найбільш примітні або мальовничі, виходи кристалічних порід отримали власні назви. Про деякі з них складено по декілька легенд, як, наприклад, про скелі над Інгулом «Пугач», «Стовп» (або «Скеля скам'янілих богатирів», «Кам'яних богатирів» та ін.), «Спляча красуня», «Стіна» або просто «Устя» поблизу від гирла Березівки, де вона впадає в Інгул. На південь від села Розанівка також є «Стіна» або «Воронова скеля», на якій здавна селиться пара воронів. Є ще два «Пугачі» — «Старий» та «Молодий». Є фантастично привабливі гранітні відслонення — «Берег кам'яних химер», гранітне плато у місці злиття річки Стовпової з Інгулом, що має назву «Чортів міст», а також інші.

Рослинний світ

Флора території парку «Приінгульський» налічує бл. 600 видів рослин, у тому числі 20 видів, що занесено до Червоної книги України, 4 — в Європейський червоний список, 5 — у Світовий червоний список, 1 — до списку Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, 12 видів — до Регіонального списку охорони Миколаївської області.

Крім характерних для південноукраїнської зони степових, лучно-степових, лучних, лісових і наскельних видів тут трапляється багато прибузьких і причорноморських ендеміків, таких як карагана скіфська (Caragana scythica), дрік скіфський (Genista scythica), астрагал одеський (Astragalus odessana), а також реліктових, рідкісних і зникаючих видів, що являють собою унікальний фітогенофонд. Наприклад, — реліктовий вид, гімносперміум одеський (Gymnospermium odessanum), якого тут за останні два роки виявлено кілька куртин.

Навесні мальовниче прикрашають різноманітні ландшафтні утворення лапчатка піщана, аурінія скельна, декілька видів фіалок, ряст ущільнений, проліска дволиста, тюльпан бузький, півники низькі, а влітку — райдужна мозаїка степового різнотрав'я. Восени схили червоніють від плодів глоду, шипшини, від листя бруслини європейської, барбарису звичайного, рябіють від абрикосової та ясеневої кольорової гами. Приваблюють і безліч лікарських рослин. Величні розсипи каменів з ранньої весни до пізньої осені розквітчані мохами та лишайниками.

Лише тут, а саме в Щорсівському парку, у колишній садибі поміщиків Тропініних, можна побачити старезні ясени звичайні, в'язи гладенькі, гледичії триколючкові, втрьох обійняти сторічні тополі чорні.

Тваринний світ

Інтенсивна господарська діяльність вплинула і на тваринний світ парку «Приінгульський». Випас худоби, рекреаційні навантаження, аматорське рибальство, браконьєрство в акваторії Софіївського водосховища, степові й лісові пожежі — усе це збіднює фауну. Попри це вона тут збереглася набагато краще, ніж у прилеглих агроландшафтах.

Тут трапляються рідкісні та зникаючі види тварин, що перебувають під охороною держави. Це поліксена (Zerinthia polyxena), махаон звичайний ''Papilio machaon''), сколія-гігант (Scolia maculata), ксилокопа звичайна (Xylocopa valga), подалірій (Iphiclides podalirius), жовтобрюх (Coluber jugularis), канюк степовий (Buteo rufinus), тхір степовий (Mustela eversmannii), горностай (Mustela erminea), видра річкова (Lutra lutra) та інші.

Перлина степу - Пелагеївський жіночий монастир

В заплаві річки Інгул стоїть, як свічка серед степу, величезний Свято- Михайлівський храм. Звідки це диво? Тут, в глибині, так далеко від автомобільних шляхів?

Свято-Михайлівський храм - унікальна в наших місцях історична пам'ятка. За своєю архітектурною моделлю вона нагадує храм Василія Блаженного, що в Москві, на Красній площі.                                                                                              

Історія побудови його повертає нашу пам'ять до роду купця Ісидора Харлампієвича Дуриліна. Після 1861 року він купує 5 тисяч десятин землі біля Інгулу і починає їх обживати. Вже в 1875 році засновується хутір Пелагеївка (проживало 80 чоловік), дещо пізніше - хутір Семенівка. Клаптик степу простягнувся на цілих 30 верст... Такий собі шмат. Неораний , безлюдний. Розіслав Дурилін своїх управителів по околицям, щоб вербували

йому вівчарів, каменотесів. Не обіцянками сипав пан, а наміряв кожному по 3 десятини землі, як тоді казали, царини. Кому в оренду на довгий строк наміряв, кому й дарував. Сіяли, ліпили лампачові оселі. Панським вівцям вистроїли кошару. Назвали це сільце Пелагеївкою. Так звали його дружину - Пелагею. Він її дуже любив. З нею від мирської суєти сюди приїхав. Дуриліну дуже сподобалися місцеві краєвиди, а головне - панночці сподобалися.

Дурилін мав кузню, вапнярку, цеглу палив свою. Придбав в Кривому Розі штольню. В тій штольні добували руду і плавили на залізо, а з того заліза плели арматуру. Спершу для панського будинку, льохів, а потім і для продажу

Вівці давали Дуриліну прибуток. Восени гнали їх до Одеси на продаж. Вівці вільно топтали пирії та чебреці.

Випасалися і воли для ярма - також на продаж. Табуни коней бігали по степу на вільних травах.

Зерно мололи спершу вітряні млини, а потім поставили водяний Дурилін був хазяйновитий, умів робити гроші і людей учив цьому. В 1890 році   по заповіту Сидір ділить землю між синами. В Ольгополі зостався Василь, у Пелагеївці-Андрій та Михайло, у Дудчино (Херсон) - Олександр.

В 1896 році Андрій та Михайло в пам'ять про свою матір , яка ще молодою трагічно загинула, на річці Інгул закладають фундамент церкви. В підмурини заклали гранітні брили з-під Возсіятського, що на річці Громоклеї. Чому не брали камінь з Інгулу? Він біля води, а тому сирий і крихкий. А возили той гранітний камінь воловими упряжками. Взимку по снігу. Це щоб камінь не зашкодити. Охочих возити та ще й взимку , як у селянина нема роботи, набиралося. То й перевезли увесь камінь за одну зиму. От який камінь, який труд закладено в ті підмури

Цеглу для храму робили на місці біля броду (там і понині збереглися   ями). Випалювали цеглу у печах соломою і дерев'яним вугіллям .Ще заздалегідь було заготовлено п'ять вапняних ям, куди кожен рік кидали кістки тварин, щоб вапно було якіснішим

Керував роботами Андрій, йому допомагали прихожанин Петро Котеля і керуючий Гурій Іванович Гончаренко. Після смерті Андрія будівництвом керував Михайло, хоча сам не жив у Пелагеївці, а мешкав в Житомирі та Києві.

Фактично в архівах значиться рік початку будівництва церкви 1898-й, хоч заготівля матеріалу розпочалася на 5-7 років раніше.

Майстрів та художників сини Дуриліна привезли з Росії, хоч архітектор був родом з Німеччини. Весь кахель завозився із-за кордону, а залізні вікна, огорожа, хрести виготовляли в Житомирі на власному заводі Михайла Дуриліна. Куполи і частинами привозили залізницею, а в Пелагеївку доставляли волами. Шибки вибирали кольорові, а в хрести вмонтовували дзеркала. Коли сходило сонце, то здавалося, що церква сяє. Дзвонів було 12

Церкву будували без кранів, вручну. Десять цеглин на плечі клали у так звану «козу» і по трапах несли доверху. Старожили переказують, що один чоловік при цьому загинув. В день більше шести рядів цеглу не клали.

Поруч із церквою водночас збудували два приміщення . В одному розмістилась школа, а в другому жив священик з прислугою. Довкола церкви висадили сосни, а також клени. Вимостили двір цеглою

     Михайло Дурилін подбав про свою родину й про себе ще за життя. Він спорудив склеп під церквою. До відкриття церкви готувалися заздалегідь. З Миколаєва прибув до Нового Бугу залізницею вагон з хлібом , пивом, вином, нарізали худоби.

Відкриття відбулося 19 серпня 1904 року. Для освячення храму було запрошено 18 церковних осіб.   У склепі під церквою були заборонені Пелагея (її прах перенесли в склеп), Андрій (помер у 1902 році), керуючий маєтком Гурій Іванович Гончаренко, Михайло (помер у 1913 році).

         Восени 1929 року приїхали троє у військовій формі і вчинили акт вандалізму. Викинули з трун мерців, пограбували домовини та й поїхали. Прах зарив Остапенко Дмитро Іванович. За це він поплатився. Три роки пиляв ліс у Свердловську як «ворог народу», а на більше його не вистачило.

Церква була діючою до 1932 року. Останню службу відслужив священик Семен Брижицький.

У 1934 році були зняті 11 хрестів. За знятий хрест платили 30 трудоднів.   Огорожу повністю розібрали й повезли до райцентру на металобрухт , а цеглу в технікум і в Баратівку на будівництво коноплезаводу.

Храм всередині був надзвичайно багатий крім фаянсових іконописів із писаними іконами Спасителя, Божої Матері, Святого Архістратега Михаїла , мученика Архідиякона Стефана кіоти були в кожному вівтарі . В центральному куполі були написані ікони двадцяти архангелів і чотирьох євангелістів, в лівому - ікони покровителів роду Дуриліних, в правому – ікони святих пророків. На колонах були ікони дванадцятьох святих на холстах. Після закриття церкви все це було розграбовано і знищено .

Під час Великої Вітчизняної війни в храм влучив снаряд, який частково розрушив купол над входом до церкви, пройшов метрову стіну, але не розірвався. В 1946 - 1950-х роках в церкві зберігалося зерно, а потім до 1982 року тут була комора, мололи дерть. Та найбільше церква постраждала на початку 80-х років: почали вибивати кольорові шиби, кусками відбивали кераміку.

По милості Божій в 1992 році церква була передана УПЦ, а в 1996 році відкрився жіночий монастир

Символом нашого Новобузького району є герб, у його верхній частині, в променях сонця - фрагмент Пелагеївської церкви - перлини новобузьких степів .У жовтні 2006 року відбулась особливо радісна подія для всього Новобужжя. До монастиря прибув нащадок роду купців Дуриліних.

Микола Георгійович Дурилін є правнуком Пелагеї - жінки і матері, на честь якої назвали село і збудували храм. В роки гонінь сім'я його дідуся залишила рідні місця і все, що було надбане тяжкою працею. Старше покоління цієї родини зберігало в таємниці історію найвідомішого на Новобужжі роду Дуриліних. Передавались по пам'яті у спадок лише імена і біографії.

І ось сталося справжнє диво. Внучка Дуриліна , бажаючи щось дізнатися про родовід дідуся, вела пошук через Інтернет. Так вона натрапила на газетну статтю про Пелагеївську церкву, де згадувались імена братів Дуриліних. У Миколи Георгієвича не було сумнівів, настільки очевидним було коріння власного роду, котрий увіковічнив свою пам'ять спорудженням святого храму. Нині нащадок поважної династії разом із своєю родиною проживає в Санкт-Петербурзі. Йому пішов 81-й рік. В своєму житті він зберіг благородство душі, любов до рідної землі, виняткову інтелігентність, передавши все це у спадок дітям і внукам

Микола Георгійович Дурилін зі своєю сім'єю відвідав всі пам'ятні місця, пов'язані з його предками, телекамерою зняв на згадку В Софіївці, по лівій стороні річки Інгул, досі шумлять над річкою два дуба - ніби живі символи двох братів, які будували храм.

Супроводжував шановних гостей під час поїздки краєзнавець Володимир Володимирович Швець разом з матушкою Серафимою. Недаремно він 40 років збирав по крихті історію роду Дуриліних. А в 2004 році видано книгу «Свято-Михайлівський храм Свято- Михайлівського Пелагеївського жіночого монастиря» нагоди його 100-річчя.

Визначні та пам'ятні місця Новобузького району

БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: Квітень1944р., місцезнаходження : Миколаївська обл., Новобузький район, село Діброва (в центрі села Діброва) Частини і підрозділи 57 – ої стрілкової гвардійської девізії 3-го українського фронту після успішного форсирування річки Інгулець в районі села Широке отримали завдання рухатися на південь, в напрямку Нового Бугу.Не заходячи в Новий Буг, частини і підрозділи дивізії звільняли села, розташовані на схід і південному – сході міста Новий Буг. 11 березня 1944р. було звільнено с. Діброва, де загинуло 28 радянських воїнів, яких похоронили на сільському кладовищі с. Діброви в 5 братських могилах.

БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ І ПАМ’ЯТНИК ОДНОСЕЛЬЧАНАМ.

Рік створення: 1941 -1945рр.; березень 1944р.,1965р.Місцезнаходження : Миколаївська обл., Новобузький район, Баратівська с/р., с. Ганнівка (Біля сільського клубу) 8 березня 1944р. 119, 138 полка та інші частини 46 армії 3-го українського фронту визволили село Ганнівку від німецько – фашистських загарбників. При визволенні села загинули радянських воїна, яких поховано в братській могилі у центрі села. В 1965р. на могилі встановлено пам’ятник – скульптуру воїна. Скульптура – масова копія, виготовлена в майстерні тбіліського художнього фонду.

МОГИЛИ ДВОМ РАДЯНСЬКИМ ВОЇНАМ І ПАМ’ЯТНИК ВОЇНАМ ОДНОСЕЛЬЧАНАМ

Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новобузький район, Баратівська с/р., с. Баратівка (центр села). Частини 8-ої і 46-ої гвардійських армії військ 3 –го українського фронту 13 березня 1944р. звільнили . Баратівку від німецько – фашистських загарбників при звільнені села загинули 2 радянських воїна, яких поховано в яких поховано в центрі села в різних могилах. На честь 20-и - річчя Перемоги над німецько – фашистських загарбників між могилами встановлено обеліск 60-ти воїнам – односельчанам на фронтах Великої Вітчизняної війни. Пам’ятник відкрито 1965р. в травні місяці.

БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: березень 1944р.- 1965р. Місцезнаходження : Миколаївська обл.,Новобузький район, Баратівська с/р., с. Майорівка, (на сільському кладовищі) 1042 артилерійський полк 46-ої гвардійської армії, 23-ій танковий корпус військ 3 –го українського фронту 13 березня 1944р. Звільнили с. Майорівку від німецько – фашистських загарбників. В боях за село загинуло 5 радянських воїнів. Поховані вони в братській могилі. В 1965р. до 20-и річчя Перемоги над німецько – фашистських загарбників на могилі встановлено обеліск. В 1965р. до 20-и річчя Перемоги над німецько – фашистських загарбників на могилі

ПАМ'ЯТНИК ОДНОСЕЛЬЧАНАМ

Рік створення: 1941-1945р.р.;1966р. Місцезнаходження (адреса): Миколаївська обл.,Новобузький район, Баратівська с/р с. Вівсянівка, (біля сільського клубу. В роки Великої Вітчизняної війни проти фашистських загарбників воювало більш як 100 жителів с. Вівсянівка. 45 з них загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Вдячні нащадки спородили пам’ятник загиблим односельчанам. Відкрито пам’ятник в 1966р., на честь 49-ої річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції.

БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: Березень 1944р.; травень 1965р. Місцезнаходження : Миколаївська обл., Новобузький район, село Новомиколаївка, Новомиколаївської с/р, (біля сільського будинку культури).117гвардійький стрілецький та 160 гвардійський полки 46 гвардійської армії 3-го українського фронту в другій декаді березня 1944р. визволили село Новомиколаївку від німецько – фашистських загарбників.

При визволенні села загинуло більше як 20 радянських воїнів, яких поховано в братській могилі. В 1965р. до 20-и річчя Перемоги над німецько – фашистськими загарбниками жителі села Ново миколаївка спорудили пам’ятник-скульптуру воїнам із знаменом в руках та встановили його перед могилою. Пам’ятник відкрито 9 Травня 1965р.

ПАМ'ЯНИК ОДНОСЕЛЬЧАНАМ

Рік створення:1941-1945р.р.; січень 1975р.Місцезнаходження (адреса): Миколаївська обл., Новобузький район, Вільно-запорізька С/р, село Вільне Запоріжжя (головна вулиця. Захищати рідну Вітчизну в роки Великої Вітчизняної війни з села Вільне Запоріжжя пішло 217 чоловік. Не повернулося з полів битв 84 чоловіка. В пам'ять про односельчан колгосп ім. Москаленко спорудив пам’ятник . Відкрито пам’ятник 5 листопада 1967 р. на честь. 50-ти річчя Великої Жовтневої революції.

МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС НА ЧЕСТЬ РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: 1944р- 1945р.р., 1971р. Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новобузький район, с. Новомихайлівка. Історична довідка: Частини і підрозділи 3-го українського фронту 9 березня 1944р. визволили селоНовомихайлівку та навколишні села. В боях загинуло 7 воїнів, яких поховано братській могилі. В 1971р. меморіальний комплекс, який одноразово увічнює пам'ять про 140 односельчан, які не повернулися з полів битв. Автор проекту криворізький скульптор Роскошинський І.В. Скульптура «Скорблящая мать» виготовлена в Київській художній майстерні.

БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: Березень 1944р., листопад 1976р. Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новобузький район, Вільнозапорізька с/р , село Новоселівка. Історична довідка: Підрозділи 57-ої стрілкової гвардійської девізії військ 3-го Українського фронту, форсував в березні річку Інгулець в районі села Широке Дніпропетровської області отримали завдання рухатись на Троїцько-Сафонове і Новий Буг .Не ходячи в місто Новий Буг підрозділи дивізії звільнили село Новоселовку. В боях загинуло 21 радянських воїн, яких поховано в братській могилі у центрі міста. В 1967 році на честь 50-ти річчя Радянської влади на могилі встановлено обеліск.         

БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: Березень 1944р.,березень 1965р. Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новобузький район, Вільнозапорізька с/р село Нововасилівка Історична довідка: Частини кінно-механізованної групи під командуванням генерал-лейтенанта Плієва, військ 3-го Українського фронту, звільняючи від німецько - фашистських загарбників територію Новобузького району на вечір 9 березня звільнили село Нововасилівку.При звільнені села загинуло 3 радянських воїна. Їх поховано в братській могилі біля клуба.В 1965 році було перенесено прах ще двох солдат, могили, яких знаходились в полі . В цьому ж році над могилою було встановлено гранітний обеліск. Пам’ятник було відкрито 7 березня 1965 року на честь 20-ти річчя Перемоги   над німецько – фашистськими загарбниками в Великій Вітчизняній війні 1941-1945р.р.

ПАМ’ЯТНИК ГЕРОЮ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ М. І. МОСКАЛЕНКО

Рік створення: Травень 1965р. Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новобузький район, Вільнозапорізька с/р, село Вільнозапоріжжя. Автор (скульптор, архітектор): Автор бюста Андрієнко. Виготовлено скульптуру в Київській художній майстерні. Історична довідка: У вересні 1944 року велись запеклі бої з німецько–фашистськими загарбниками в районі Мелітополя. Взвод гвардії лейтенанта Михайла Ларіоновича Москаленко з гармат розстрілював живу силу і техніку ворога. Ворожим снарядом вбито було обслугу, до зброї стає сам командир. Важко пораненого, його захопили німці, жорстоко знущалися, та радянський командир не проронив жодного слова. Фашисти закатували артилериста. Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 29 червня 1943р. гвардії лейтенанту .І.Москаленко присвоєно посмертно звання Героя Радянського Союзу. На честь 20-ти річчя Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками жителі села Вільне Запоріжжя встановили пам’ятник своєму земляку.

 ПАМ’ЯТНИК ГЕРОЮ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ЦИБУЛЬКО В.Ф.

Рік створення: листопад 1941, листопад1966. Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новобузький район, місто Новий Буг , вул. Цибулько (біля будинку культури). Автор (скульптор, архітектор): Скульптура виготовлена по фотографії Цибулько В.Ф. в Київській художній майстерні. Історична довідка: 7 листопада 1941 року недалеко від села Верхове-Садове під Севастополем моряки морської піхоти тричі відбивали танкові атаки фашистів. Коли закінчились боєприпаси вони обв’язались гранатами і кинулись під ворожі танки. Ціною особистого життя моряки зупинили ворога. Серед п’яти відважних моряків був наш земляк міста Нового Бугу – Цибулько Василій Феодосійович. Указом Президіума Верховної Ради СРСР йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В 1966році , до 25-річчя з дня смерті Цибулько жителі міста Нового Бугу спорудили йому пам’ятник.   Пам’ятник відкрили 7 листопада 1966 року.

Жовтневої соціалістичної революції. Пам’ятник відкрито 6 листопада 1964 року.

МОГИЛА КОМІСАРУ КРЮКОВУ

Рік створення: 1920, 1965. Місцезнаходження: Миколаївська обл., Новобузький район, село Григорівка. Історична довідка: В1919-1920 роках навколо Нового Бугу лютували різні банди. На боротьбу з ними були мобілізовані комуністи, комсомольці та продзагінівці. В селі Григорівка від рук банди Іванова загинув комісар Крюков Ілля Микитович. Жителі поховали його у центрі села. В 1965 році, на честь 45-ти річчя загибелі борця за світле майбутнє, вдячні жителі села на могилі встановили обеліск. Пам’ятник відкрито до 48-ої річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції.

На території села Ганнівка є декілька пам'ятни­ків старовини , які своїми коріннями сягають у сиву давнину. Вони як свідки минувшини , розповідають нам про життя наших дідів і прадідів .Однією   із найстаровинніших пам'яток архітектури є міцний кам'яний міст через глибочезну балку , який було зведено в 1902 році. Цей міст був вкрай необхідний жителям села, тому що в негоду з глибокої балки не можна було вибратися навіть кіньми . Довжина мосту 10.5 сажнів , він має три арки. Від наших старожилів ми дізналися про цікаву історію створення цього мосту . Спочатку було розкопано білу гору вручну лопатами , а білу глину вивозили однокінками на узбіччя . Дорога була вистелена бруківкою, по якій завозили каміння для зведення мосту. У зведенні мосту приймали участь і місцеві жителі, такі як , Мовчан Михайло Макарович та інші . За день кожен майстер ретельно   відшліфовував і ложив його на яєчних білках , що були зібрані в Ганнівці та сусідніх селах .

Цей міст послуговує людям і зараз через 105 років свого існування .В роки Великої Вітчизняної війни при відступі німець­ко - фашистських військ була спроба підірвати його , але їм цього не вдалося .Пізніше через цей міст був завезений будівельний матеріал для будівництва водокачки , яка була побудована і пущена в експлуатацію в 1912році . Водокачка постачала воду для парових машин і паровозів на станцію Новополтавка.

БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: 8 березня 1961р.Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, село Пархомівка.Автор(скульптор, архітектор): Миколаївський художник Колісниченко. Історична довідка: Особливо жорстокі бої з німецько – фашистськими загарбниками відбувалися в районі села Пархомівка. Частини 27-ї гвардійської дивізії 8-ої гвардійської армії військ 3 – го Українського фронту 8 березня 1944року визволили село. В боях загинуло і померло від ран 147 радянських воїнів. Їх поховано в братській могилі біля контори.            На честь 17-ої річниці з дня визволення села на могилі встановлено пам’ятник: скультуру воїна ії нахиленим знаменням, в лівій руці-каска, через плече – автомат. Пам’ятник увічнює пам’ять загиблих воїнів. Являє собою твір мистецтва. Служить військово – патріотичному вихованню.

БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: 1965рік. Місце знаходження: Миколаївська обл., Новобузький район, село Павлівка. Історична довідка: 117-ий гвардійський стрілецький та 610-ий гвардійський полки 46-ї гвардійської армії 3-го українського фронту в березні 1944 року визволили село Павлівку на Новобужжі від німецько-фашистських загарбників. В боях за село загинуло 4-и радянських воїна, яких поховано в братській могилі в центрі села. В 1965 р. на честь 20-річчя Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками на могилі встановлено пам’ятник-обеліск у формі гранітної брили на широкому постаменті. Пам’ятник має значення військово – патріотичного виховання.

 БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: 9 травня 1963р. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, село Новохристофорівка.Автор(скульптор, архітектор): Автор - Миколаївський художник Колісниченко, будівельні роботи та монтаж скульптури робив місцевий художник Ницак І. Т. Історична довідка: Частини 27-ї гвардійської дивізії 8-ої гвардійської армії військ 3 – го Українського фронту в жорстоких боях 8 березня 1944року звільнили село Новохристофорівку від німецько-фашистських загарбників. При звільненні села загинуло 87 радянських воїна. Всі вони поховані в братській могилі .       На честь 18-ої річниці з дня Перемоги на могилі встановлено пам’ятник: скультуру солдата з автоматом через плече, в руках каска і щит, як символ боротьби і захисту миру, з лицевої сторони на постаменті дошка з написом: «Вічна пам’ять воїнам, які загинули в боях за звільнення Батьківщини 1941-1945р.р.». Пам’ятник увічнює пам’ять загиблих воїнів. Являє собою твір мистецтва. Служить військово – патріотичному вихованню.

 БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: 9 травня 1967р. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, село Щорсове.Автор(скульптор, архітектор): Автор - Миколаївський художник Колісниченко, будівельні роботи та монтаж скульптури робив місцевий художник Ницак І. Т.Історична довідка: В березні 1944 року в селі Щорсове Софіївської с.р відбувались жорстокі бої з німецько – фашистськими загарбниками.Частини 57-ї та 29-ї гвардійських стрілецьких дивізій військ 3 – го Українського фронту відтиснювали ворога на захід.12 березня звільнили село Щорсове від німецько-фашистських загарбників. При звільненні села загинуло 20 радянських воїнів. Всі вони поховані в братській могилі . На честь 50-річчя Радянської влади жителі села спорудили пам’ятник.

БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: липень, 1971рік. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, село Ульянівка. Автор(скульптор, архітектор): Автор і керівник робіт – Роскошинський І. Історична довідка: Близько 200 чоловік жителів села Ульянівка та приближніх сіл захищали Батьківщину від німецько-фашистських загарбників. Воювали на різних фронтах Великої Вітчизняної війни. 63 жителі не вернулись в рідні села, загинувши на полях битв і від тяжких ран. Вдячні нащадки на честь загиблих односельчан побудували пам’ятник. На меморіальній дошці, поряд з постаментом, викарбовані імена 63 жителів сіл.

 МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС НА ЧЕСТЬ РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: 20 грудня 1972 р. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, село Софіївка.Автор(скульптор, архітектор): Автори та керівники робіт – скульптори Київського художнього фонду Іванова М. Т. і Калінін Л. І. Історична довідка: Комплекс споруджено на честь радянських воїнів, які загинули смертю хоробрих при визволенні села Софіївки частинами та підрозділами 57 і 29 гвардійських стрілецьких дивізій військ 3-го Українського фронту. А також в пам’ять про воїнів – односельчан, які не повернулися з полів битв в роки Великої Вітчизняної війни. Відкрито пам’ятник напередодні святкування 50-річчя Радянської держави.

ПАМ’ЯТНИК Н.Є. ЩЕРБАКОВУ

Рік створення: 6 листопада 1967р. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, село Софіївка.Автор(скульптор, архітектор): Автори постамента і керівники робіт місцеві майстри Коваленко та Лозовий.Історична довідка: В боях з німецько – фашистськими загарбниками при звільненні Новобужжя в березні 1944 року загинув командир 13 гвардійської механізованої бригади полковник Н. Є. Щербаков.Скульптуру вілито в майстернях Тбіліського художнього фонду по фотографії Щербакова.

 ПАМ’ЯТНИК ВОЇНАМ-ОДНОСЕЛЬЧАНАМ

Рік створення: 9 травня 1974р. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, с. Новомиколаївка.Автор(скульптор, архітектор): криворізький художник І. К. Романецький, він також керівник робіт по спорудженню пам’ятника. Історична довідка: Більше 200 чоловік - жителів села Новомиколаївка та навколишніх сіл пішли на фронти Великої Вітчизняної війни захищати рідну Вітчизну від німецько-фашистських загарбників. 128 жителів не повернулись в рідні села з полей битв. Вдячні односельчани на честь 30-річчя визволення Новобужжя від німецько – фашистських загарбників спорудили обеліск та встановили його на центральній садибі біля сільського Будинку культури. На меморіальних дошках, поряд з постаментом, викарбовані імена 128 прізвищ.

ПАМ’ЯТНИК ГЕРОЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ Б.І. ГРЕБЕННІКОВА

Рік створення: 1964р. Місце знаходження: Миколаївська обл. Новобузький район, м. Новий Буг, вул Гребеннікова. Автор(скульптор, архітектор): криворізький художник І. К. Романецький, він також керівник робіт по спорудженню пам’ятника. Історична довідка: 8 березня—подвійне свято для жителів міста, адже саме в цей 1944 року до нього прийшло звільнення від фашистської навали. Першими на вулиці міста зі сходу ввірвалися п'ять танків 35-окремого танкового полку, разом з ними в місто ввійшли і танки 38—го танкового полку та 36—та танкова бригада на чолі з командиром І. Д. Івановим. Безсмертною славою покрив себе командир І -го танкового балальйону 36—ї гвардійської танкової бригади молодший лейтенант Б. І. Гребенніков. Його танк першим ввІрвівся в місто з південної околиціі опинився на чолі великої колони ворожих машин. Відважний екіпаж відкрив шалений вогонь, підбивши 250 машин, 2 " тигри", та розсіяли батальйон ворожих солдат. Але німцям вдалося підпалити танк відважного екіпажу. За виявлений героїзм та мужність Б. І. Гребеннікову посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Його іменен названа вулиця, де відбувся бій , місцева ЗОШ № 10. Школярі міста на кошти від збору металолому та макулатури у 1964 спорудили пам'ятник на місці загибелі героя. На відкритті пам'ятника була присутня мати Б. І. Гребеннікова.

МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС. БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ.

БРАТСЬКА МОГИЛА УЧАСНИКІВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ.

Рік створення: 9 травня 1965р. Місце знаходження: Миколаївська обл., Новобузький р-н, м. Новий Буг, біля кінотеатру «Інгул».Автор(скульптор, архітектор): автором проекту та керівник робіт по його спорудженню був криворізький художник В. Ярошенко, скульптор Ф.Х.Федченко.Історична довідка: Меморіальний комплекс увіковічив пам’ять загиблих на фронтах війни 227 жителів району.До складу меморіального комплексу входить Стела Пам’яті, два скорботні барельєфи та пам’ятні плити з іменами загиблих. В дні свят горить «вічний вогонь», нагадуючи про безсмертний подвиг українського народу в Великій Вітчизняній війні.  

ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК ДО 75-РІЧЧЯ ГОЛОДОМОРУ

Рік створення: 22 жовтня 2008р. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг, в центральному парку міста. Автор(скульптор, архітектор): автор, скульпор, оформлювач- місцевий художник Олександр Бібік, встановлював «Агрошляхбуд».Історична довідка: Пам’ятний знак є пересторогою на майбутнє, щоб цей жах не повторювався. Побудований на благодійні внески сільських господарств «Червона Баштанка», колгосп ім. Москаленка, ПОСП «Золота нива», «Єдність, сільськогосппідприємств,управління ветеринарної медицини, міської ради, центральної районної лікарні, відділу освіти.

 ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ДЗВІН

Рік створення: 26 квітня 2006р. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг, міський парк, біля приміщення міської ради. Автор(скульптор, архітектор): Майстер Мевшин В. Ф., каменярі М. М. Гайдук, А. Г. Трофанчук, робітники Т. Г. Данилюк та С. Р. Демків. Зварювальні роботи забезпечив приватний підприємець А. Б. Волков. Історична довідка: : до 20 – ти річчя Чорнобильської трагедії відкрито пам’ятний знак жертвам Чорнобильської катастрофи. Колокол придбаний на кошти, які надійшли від благодійної акції, роботи профінансовано з бюджету міської ради.

ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК ВЕЛИКОМУ КОБЗАРЮ – Т.Г. ШЕВЧЕНКУ

Рік створення: 24 серпня 1999р. – в День незалежності України. Місце знаходження: Миколаївська обл., Новобузький р-н, м. Новий Буг, в парку, що в центрі Нового Буга. Автор( – заслужений скульптор Ю. А. Макушин. Історична довідка: З нагоди 185 – річчя вшанування Великого Кобзаря відкрито пам’ятний знак. Ініціатором відкриття був районний осередок товариства «Просвіта», ідею підтримала голова РДА Терзієва В. Г., приймала участь місцевий архітектор М. М. Макаренко. Були надані спонсорські кошти місцевого господарства «Золота нива» - 5 тис. грн. На відкритті були присутні: голова обласної організації товариства «Просвіта»імені Т. Г. Шевченка М. С. Завгородній., миколаївський поет, член обласної організації товариства «Просвіта» В. П. Бойченко

 ПАМ’ЯТНИК МАТЕРИНСТВУ

Рік створення: 1 червня 2007р. – в Міжнародний День захисту дітей. Місце знаходження: Миколаївська обл., Новобузький р-н, м. Новий Буг, біля пологового будинку райлікарні. Історична довідка: Ця скульптура благословляє мам і їх маленьких дітей, даєздоров’я і щастя. Історія її появи проста: повертаючись до райлікарні з відрядження, головний лікар О.І.Гресь та його заступник О.О.Алєйнікова помітили в одному населеному пункті скульптуру матері з немовлям, подумали:вона могла б прикрашати вхід до пологового будинку в Новому Бузі і благословляти майбутніх породіль, дарувати їм надію, що їх маля буде щасливим. О.І.Гресь висловив подяку всім, хто допоміг реставруватиі встановити скульптуру. Тепер символ материнства зустрічає всіх майбутніх мам.

ПАМ’ЯТНИК ВОЇНАМ-ВИЗВОЛИТЕЛЯМ (ПЛІЄВЦЯМ)

Місце знаходження: Миколаївська обл., Новобузький р-н, м. Новий Буг, в центрі міста. Історична довідка: 8 березня 1944року частини кінно – механізованої групи під командуванням генерал – лейтенанта Ісси Олександровича Плієва, 3 –го Українського фронту звільнили місто від фашистських окупантів.

 ПАМ’ЯТНИК ГЕРОЯМ-ОДНОСЕЛЬЧАНАМ

Рік створення: 1941 – 1945, 1971р.Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, село Розанівка. Автор: Скульптор І. І. Роскошинський . Історична довідка: Споруджено пам’ятник на честь земляків, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни

МОГИЛА РЯДОВОГО М.О. МИКОЛАЄНКО, ЯКИЙ ЗАГИНУВ В АФГАНІСТАНІ

Рік створення: 1987р. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, село Березнегуватське, кладовище. Історична довідка: Микола Ніколаєнко був водієм – заправником в/ч 85615. Загинув, виконуючи бойове завдання. Похований в рідному селі, де пройшли дитячі та юнацькі роки.

 БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ

Рік створення: 1944р., 1952р. Місце знаходження: Миколаївська обл., Новобузький р-н, с.Новоюр’ївка.Історична довідка: Жителі села в пам’ять про тих, хто загинув на полях битв під час Великої Вітчизняної війни спорудили пам’ятний знак, як спогад про трагічні роки . Тут викарбовано 36 прізвищ жителів – односельчан та 17 безіменних воїнів, які не повернулися до рідних домівок з лихолітньої війни.

ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК НА ІМЕННОМУ ПОЛІ ВАЛЕРІЯ ПОВОЛІ НА ПОСП «ЛАН». МОГИЛА ЄФРЕЙТОРА В.В.ПОВОЛІ, ЯКИЙ ЗАГИНУВ В АФГАНІСТАНІ

Рік створення: 1984р. Місце знаходження: Миколаївська обл., Новобузький район, м. Новий Буг. Історична довідка: На службу Валерій був призваний Бобринецьким військоматом 10 травня 1983 року, а у вересні 1984року потрапив на афганську війну в в/ч 44653. Хлопцеві воювати довелося недовго: до початку грудня. В групі, у якій перебував єфрейтор Поволя В.В., було поставлено завдання захопити склад із зброєю й боєприпасами повстанців. Під шквальним вогнем особовий склад групи з боєм прорвався на задану точку, проявивши при цьому рішучість і героїзм. При відході, забезпечуючи вихід групи з-під обстрілу, Поволя В. В. був тяжко поранений, але продовжував залишатися в строю до кінця бою. У шпиталі від отриманих ран Валерій помер. Валерій нагороджений орденом Червоної Зірки посмертно

МОГИЛА РЯДОВОГО І.Д. ХАРЧУКА, ЯКИЙ ЗАГИНУВ В АФГАНІСТАНІ

Рік створення: 1983р. Місце знаходження Миколаївська область, Новобузький район, с. Трояни. Історична довідка: 27березня 1981 року був призваний до лав збройних сил Радянської Армії. Через три місяці стає заступником командира взвода І-ої десантно – штурмової роти у військовій частині № 93992, командує мінометним розрахунком. Особистим прикладом мобілізує підопічних на сміливі і рішучі дії. За період служби взяв участь у 17 – ох операціях. 26 листопада 1982 року, молодший сержант Харчук нагороджується медаллю за відвагу, за проявлений героїзм і сміливі, рішучі дії при знешкодженні ворожої вогненної точки. Цей день для Івана був останнім. Орденом Червоної зірки нагороджено посмертно. 

ОБЕЛІСК НА ІМЕННОМУ ПОЛІ В.М. БОЛДУСЄВА, ЯКИЙ ЗАГИНУВ В АФГАНІСТАНІ

Місце знаходження: Миколаївська обл., Новобузький р-н, с. Шевченкове. Історична довідка: Восени 1982 року Болдусєв В.М. опинився в Ашхабадській обласні в учбовому підрозділі, а в травні 1983 року – Афганістан, військова частина 39676. Вже потім начальник політвідділу цієї військової частини майор П.Константинов, повідомить: «Сержант Болдусєв проходив служубу в ремонтному підрозділі на посаді командира евако – транспортного відділення. Зарекомендував себе виключно з позитивного боку. Більше 10 разів мужньо приймав участь у бойових діях... 29 лютого, повертаючись з району бойових дій, загинув.»Орденом Червоної зірки нагороджено посмертно.

 ПАМЯТНИК ВОЇНАМ-АФГАНЦЯМ

Рік створення: 8 травня 1991р. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг (центр міста).Автор: Макаренко М. місцевий архітектор.Історична довідка: Афганістан... І нині, і через роки, це слово вриваючись у людську свідомість, наближатиме нас до подій, що стали невід'ємною частиною нашої історії. Історії далекої, але дуже близької і печальної. Близько 70 новобужан чесно і мужньо виконували свій інтернаціональний обов'язок, повернулися до рідного порогу з бойовими нагородами і медалями на грудях. Радіючи за тих, які повернулися, серце стискується від болі за тих, хто загинув, хто пропав безвісті на цій війні, кого покалічила війна, зробила інвалідами в неповні 20 років. 5—ро новобужан—Іван Харчук, Володимир Болдусєв, Миколай Литвин, Валерій Поволя, Миколай Миколаєнко віддали своє життя за те, щоб на афганській землі процвітав мир, росли діти, цвіли сади. На згадку загиблих товаришів побудовано в нашому місті Пам'ятний знак, посаджена алея Слави, колоситься іменне поле В. Болдусєва, В. Поволі, одна з вулиць носить назву І. Харчука.

 ПАМ’ЯТНИК ТАНКІСТАМ-ВИЗВОЛИТЕЛЯМ

Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг, по вулиці Гребеннікова. (поблизу залізничної станції). Історична довідка: При визволенні міста Новий Буг від німецько – фашистських загарбників першим у місто увірвався танк гвардії молодшого лейтенанта Бориса Івановича Гребеннікова. Радянський танк розплющив кілька фашистських гармат і відрізав шлях відходу сотням автомашин та обозів, посіяв паніку серед ворогів, проклавши шлях для успішного наступу наших військ, він завдав ворогам значних втрат і в запеклому бою загинув. В цьому бою Б.І. Гребенніков загинув смертю героя. Уродженець Оренбурзької області, він навічно став почесним громадянином Нового Бугу. Указом уряду гвардії молодшому лейтенанту командиру танка «Т-34» посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК «БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКО-СНІГУРІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ» («Катюша»)

Рік створення: 1944, 7 травня 1974р. Місце знаходження: Миколаївська область, Новобузький район, с. Новополтавка. Історична довідка: Шість установок радянських гвардійських мінометів, рухаючись по бездоріжжю з допомогою тракторів, з'явилися біля Новополтавки досить вчасно. Перші ж їхні залпи вирішили долю ворожої колони. Охоплені панікою, фашистські вояки кинулись врізнобіч. Але бігти по багнюці було важко. Генерал Чуйков, спостерігаючи картину бою зі свого спостережного пункту (паровий млин с. Новополтавка), згадував: „Солдати падали, знову піднімались, борсались на місці, божеволіли від жаху". Відвагу і майстерність радянських воїнів у бою біля Новополтавки, силу їх зброї символізує установка гвардійських мінометів—легендарна „Катюша".

 БРАТСЬКА МОГИЛА РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ. ПАМ’ЯТНИК ВОЇНАМ-ОДНОСЕЛЬЧАНАМ

Рік створення: 1941- 1945,1944, 1970р. Місце знаходження Миколаївська обл., Новобузький район, с. Кам’яне, вулиця Молодіжна. Скульптор Л. Яровенко . Історична довідка: Частини 27-ї гвардійської дивізії 8-ої гвардійської армії військ 3 – го Українського фронту 12 березня 1944року звільнили село від німецько-фашистсько загарбників. В боях загинуло і померло від ран 84 радянських воїнів, з них 75 чоловік корінних жителів села, а 9 чоловік – розвідники, люди різних національностей. Всіх поховано в братській могилі , яка стоїть в центрі села. Пам’ятник увічнює пам’ять загиблих воїнів. Являє собою твір мистецтва. Служить військово – патріотичному вихованню.

Перелік релігійних організацій Новобузького району

• Наступна