Історія

Історія розвитку управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації

З метою забезпечення виконання функцій замовника по будівництву житлових, комунальних та соціально-побутових об'єктів рішенням викон­кому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 5 жовтня 1958 року було створено Миколаївське управління капітального будівництва виконкому Миколаївської міської Ради депутатів трудящих, як замовника по будівництву житлових комунальних і культурно-побутових об'єктів з річним обсягом робіт в 1958 році 101,9 млн. крб., яке згодом було реорганізовано в управління капітального будівництва при виконкомі Миколаївської обласної ради. Першим начальником управління, який очолював його 25 років, був ДЕШЕУЛІН Валерій Іванович, учасник ВВВ, лауреат Державної премії Ради Міністрів СРСР.

З 1983 до 1985 року управління очолювали Анацький Л.І., Шумах Н.Д.

З 1985 до 2001 року начальником управління капітального будівництва працював ІВАШКО Микола Іванович. Вагомий внесок в роботу управління зробили висококваліфіковані фахівці інженерної справи - Геллер І.Ю., який почав свою трудову діяльність у 1960 році, працюючи на посадах інженера ВТО, начальника ВТО. З 1964 до 1987 року працював головним інженером - заступником начальника управління. Після виходу на пенсію, до 1997 року, працював консультантом, а також Соколова Л.З. яка відпрацювала більше 33 років на посаді головного бухгалтера управління. їх авторитет, організаторські здібності є й досі легендою управління.

Детальніше: Історія розвитку управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації

МИКОЛАЇВЩИНА: ЛЕГЕНДАРНИЙ ОСТРІВ СВЯТОГО ЕФЕРІЯ

Православна Церква вшановує святого Еферія Херсонеського, на честь якого візантійці назвали острів у Чорному морі – нині острів Березань на Миколаївщині. Острів славиться античною історією, адже тут знаходився давньогрецький поліс Борисфеніда. Завдяки археологам поволі стають відомими й малодосліджені сторінки християнської давнини. Вирушити у віртуальну мандрівку Березанню допоможе інтерактивна карта «Приховані скарби Миколаївщини».

Історичні долі багатьох народів пов’язані з водним простором: річним, морським, океанським. Для південноукраїнських земель, у межах сучасної Миколаївської області, доленосне значення мали ріка Південний Буг, Бузький та Дніпровсько-Бузький лимани та, власне, Чорне море. Рухаючись з Миколаєва на південь, за течією Південного Бугу, минаючи, з правої сторони, стародавнє грецьке місто Ольвію на узбережжі Бузького лиману, поряд з яким розкинулося сучасне село Парутине Очаківського району, проходимо вздовж Дніпровсько-Бузького лиману і наближаємося до виходу у відкрите море. Біля гирла лиману, зліва, знаходиться унікальний рукотворний острів Первомайський – блок-форт, зведений в останній чверті XIX століття з оборонною метою. Попереду – вихід у море – своєрідна «Чорноморська брама», утворена Кінбурнською косою однойменного півострова та Очаківським мисом. Зі зворотної сторони вхід до неї оберігає славетний острів Березань, який чітко можна розгледіти у ясну погоду зі стрімчастих берегів мису Аджиякс.

Детальніше: МИКОЛАЇВЩИНА: ЛЕГЕНДАРНИЙ ОСТРІВ СВЯТОГО ЕФЕРІЯ

З історії селища Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області

У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, що розповідають про історію с. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області.

У документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії села, яке вперше в історичних документах згадується 1775 р. Землі села розташовані на лівому березі річки Південний Буг. На початку ХVІІ ст. за часів Нової Січі на території сучасної Олександрівки стояли зимівники запорожців, що входили до складу Бугогардівської паланки. В 1775 році після ліквідації Нової Січі до слободи перевели полк Бузького козацького війська. Цей полк загалом складався з молдован, які під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр. перейшли на бік Росії. З того часу молдовани й становлять значну частину мешканців цього села. 1810 року в Олександрівці проживало понад 1000 осіб, з яких 682 були державними селянами, а решта – кріпаками. З 1817 року та до 1857 року село було військовим поселенням, після ліквідації військових поселень в Олександрівці мешкало 299 поміщицьких селян, які відробляли панщину 4-5, а то й 6 днів на тиждень. Понад Бугом було виявлено великі запаси цінного будівельного матеріалу – граніту. Багато жителів Олександрівки працювало поблизу села на гранітному кар’єрі. Олександрівський граніт – дуже високої якості – використовували на будівництві Севастопольських доків, ним забруковували вулиці Одеси та Миколаєва (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 75).

На території села знаходилась Свято-Покровська церква. Відомості про реєстрацію народжених, одружених і померлих мешканців села Олександрівка, що входило до складу Вознесенської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії за 1876-1877 рр., 1881-1883 рр., 1886-1892 рр., 1894-1900 рр., 1903-1916 рр. є у документах фонду «Колекція метричних книг установ релігійних культів, що існували на території Миколаївської області (ф. 484, оп. 1, спр. 363, 370, 378, 379, 385, 388, 390, 393, 396, 399, 403, 407, 414, 416, 419, 426, 428, 430, 440, 444, 445, 448, 451, спр. 1847, 1848, 1852, 1855, 1862, 1864, 1871, 1875, 1882, 1885).

1963 р. будівля Свято-Покровської церкви була пристосована під спортивний зал школи, а згодом зруйнована (ф. Р-4760, оп. 1, спр. 78, арк. 82; спр. 62, арк. 99; ф. Р-5028, оп. 1, спр. 4, арк. 134; спр. 5, арк. 179, 188; ф. Р-992, оп. 8, спр. 102, арк. 14-19).

Детальніше: З історії селища Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області

Соціально-економічний розвиток області за січень - червень 2017 року

Департамент фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації за оперативними даними повідомляє таке.

За січень - червень 2017 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло податків і зборів у сумі 2238,2 млн.грн., або 110,5 відсотка планових призначень (+213,1 млн.грн.). Приріст до відповідного періоду минулого року склав 34,7 відсотка, або 576,8 млн.грн.

Крім того, із державного бюджету до місцевих бюджетів області надійшло міжбюджетних трансфертів на загальну суму 3 624,9 млн.грн., у тому числі: базова дотація – 77,6 млн.грн., додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я – 250,9 млн. грн., субвенцій загального фонду - 3 296,4 млн.грн. Кошти субвенцій на соціальні виплати надійшли в межах фактичних нарахувань та відповідно до нормативу перерахування субвенцій грошовими коштами.

З урахуванням фінансового ресурсу, який надійшов на рахунки місцевих бюджетів, залучення вільних залишків коштів видаткова частина загального фонду зведеного бюджету області за січень-червень 2017 року виконана у сумі 5297,6 млн. грн., із них профінансовано видатки на виплату заробітної плати з нарахуваннями працівникам бюджетних установ та одержувачам бюджетних коштів у сумі 2 685,6 млн. грн. На придбання медикаментів та продуктів харчування спрямовано 91,5 млн. грн., оплату за спожиті енергоносії - 222,0 млн.грн.

Детальніше: Соціально-економічний розвиток області за січень - червень 2017 року

Про фінансовий стан великих та середніх підприємств області у січні–березні 2017 року

Головним управлінням статистики узагальнені фінансові результати                                       діяльності великих та середніх підприємств Миколаївської області (без банків, бюджетних установ, а також підприємств рослинництва, тваринництва та змішаного сільського господарства) за січень–березень 2017 року.

За 1 квартал фінансовий результат до оподаткування зазначеної категорії суб'єктів господарювання склав 492,6 млн.грн прибутку проти 1986,5 млн.грн збитків у січні–березні 2016р.

Вагомі обсяги прибутку отримано підприємствами транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності (469 млн.грн) та оптової і роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (273 млн.грн).

Водночас, значні суми збитків допустили промислові підприємства         (335,2 млн.грн), що зумовлено, головним чином, отриманням збитків у сумі 1200,6 млн.грн у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання.

В цілому по області прибуток у сумі 2031,3 млн.грн отримали 63,3% великих та середніх підприємств (915,3 млн.грн та 64,9%, відповідно).

Решта підприємств спрацювали збитково і допустили 1538,7 млн.грн             збитків (2901,8 млн.грн).

Про стан роздрібної торгівлі Миколаївської області

Головним управлінням статистики узагальнені результати роботи підприємств-юридичних осіб області, які здійснювали діяльність з роздрібної торгівлі у 2016р.

Загальний обсяг роздрібного товарообороту торік склав 13287,6 млн.грн. і на 6,4% (у порівнянних цінах) був вище рівня 2015р.

За товарною структурою роздрібного товарообороту переважали непродовольчі товари (58,2%), продаж яких становив 7731,3 млн.грн. (на 11,2% більше ніж у 2015р). Як і раніше, серед непродовольчих товарів найбільші обсяги продажу займали автомобілі і автотовари (17,8%) бензин моторний та фармацевтичні товари (по 15,8%).

Реалізація продовольчих товарів збільшилась на 0,2% і склала 5556,3 млн.грн. Обсягами продажу виділялися вироби цукрові кондитерські (включаючи морозиво) (5,3%), пиво (5,1%), молоко та продукти молочні (4,4%), горілка та вироби лікеро-горілчані (4%), м'ясо копчене, солоне та ковбасні вироби (3,8%).

Майже дві третини реалізованих у торговій мережі товарів – українського виробництва, серед продовольчих товарів частка вітчизняних сягнула 88%, непродовольчих – 45,9%. 

Управління Пенсійного фонду України за І квартал 2017 року

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надає інформацію про основні показники  роботи органів Фонду області  за  І квартал 2017 року: 

1. Загальна чисельність отримувачів пенсій та грошової допомоги станом на 01.04.2017 – 326,4 тис. осіб (у тому числі 20,4 тис. осіб – військові пенсіонери).

2. Загальна  сума  видатків  пов’язана з  виплатою   пенсій   та   грошової  допомоги з видатками на доставку пенсій  за І квартал 2017 року –         1471,1 млн грн.

3. Потреба в коштах на виплату пенсій та грошової  допомоги  у березні        2017 року – 583,7 млн грн.

4.  План з надходження власних коштів до бюджету  Пенсійного фонду України в Миколаївській області за І квартал 2017 року, які адмініструє Пенсійний фонд України  –  19,7 млн грн.

5. Фактичні надходження власних коштів до бюджету Пенсійного фонду України в Миколаївській області за І квартал 2017 року, які адмініструє Пенсійний фонд України  – 24,2 млн грн.

6. Відсоток виконання плану –  122,8 %.

Інформація про хід виконання соціальної комплексної програми підтримки сім’ї та дітей, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у Миколаївській області на 2011-2015 роки станом на 01.01.2017 року

На виконання розпорядження облдержадміністрації від 21.02.2011 № 41-р «Про схвалення обласної Соціальної комплексної програми підтримки сім`ї та дітей, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на 2011-2015 роки» строк дії якої продовжено рішенням Миколаївської обласної ради від 25.12.2015 № 3 та рішення Миколаївської обласної ради від 25.03.2011 № 10 «Про затвердження обласної Соціальної комплексної програми підтримки сім`ї та дітей, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на 2011-2015 роки» надаємо узагальнену інформацію за 4 квартал 2016 року станом на 31.12.2016..

На реалізацію програми 2016 року передбачено кошти в сумі 125300 грн.: проведення навчання корекційним програмам по роботі з особами, що вчиняють насильство в сім’ї, проведення семінару щодо попередження насильства в сім’ї; заходи до міжнародного Дня Матері; заходи до Дня родини; обласний фестиваль «Таланти багатодітної родини».

У сфері сімейної політики в області сформовано банк багатодітних сімей. За станом на 01.01.2017 року в Миколаївській області налічується 9218 багатодітних сімей, де виховується 31172 дітей.

У Миколаївській області продовжується видача посвідчень багатодітним сім`ям. Починаючи з лютого 2016 року видано 1975 посвідчення багатодітних батьків та 2875 посвідчень дітей з багатодітних сімей.

Протягом 2016 року 26 жінкам присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», 2015 року це звання присвоєно 43 жінкам Миколаївщини. Всього в Миколаївській області – 1330 жінок, яким присвоєно це почесне звання.

Протягом 12 місяців 2016 року в Миколаївській області забезпечено діяльність 1 обласного та 11 районних мобільних консультаційних пунктів соціальної роботи.

Протягом 12 місяців 2016 року центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в рамках роботи мобільних консультативних пунктів з метою профілактики ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, наркотичної, тютюнової залежності, захворювань, що передаються статевим шляхом, пропаганди здорового способу життя здійснено 122 виїзди у 206 населених пунктів області. Роботою охоплені сільські (селищні) ради, заклади освіти та сім’ї, які перебувають в складних життєвих обставинах.

Під час роботи мобільних консультативних пунктів проведено 283 групових заходи з питань профілактики негативних явищ, запобігання вживанню наркотичних засобів, психотропних речовин та пропаганди здорового способу життя. В групових заходах (лекції, бесіди, тренінги, відеолекторії) взяли участь 5627 осіб. Крім того, спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надавались індивідуальні послуги 201 особі. Роботою мобільних консультативних пунктів охоплено 579 сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Роботою центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді охоплено 671 сімей, які виховують дітей з функціональними обмеженнями. Під соціальним супроводом перебувало 23 сім’ї, в яких виховуються 47 дітей, з них 23 дитини з функціональними обмеженнями. Також, 648 сім’ям надавалась допомога без забезпечення соціального супроводу.

Детальніше: Інформація про хід виконання соціальної комплексної програми підтримки сім’ї та дітей,...

Генерал Скаржинский и его дети: неизвестное о представителях известного рода

Без малого два с половиной столетия назад, на землях нынешней Николаевщины, пустил корни дворянский род Скаржинских. Первым представителем так называемой «херсонской ветви» рода был Петр Михайлович Скаржинский. Впрочем, «херсонскую ветвь» будет правильнее назвать «трикратской». Ведь именно маленькая слобода Трикраты, еще с середины 70-х годов XVIII века, стала родовым гнездом Скаржинских – здесь они рождались, жили и умирали, с Трикратами связаны имена самых известных представителей этого древнего литовско-польского рода.

При всем многообразии публикаций о Скаржинских, до сих пор возникает немало вопросов относительно дат и отдельных фактов их биографии. Работа с документами госархива Одесской области, датированными 1780-1855 г.г., в частности, с метрическими книгами Ольвиопольского, Новомиргородского, Бобринецкого и Елисаветградского уездов, помогла определить точные даты (по старому стилю) и воссоздать более полную картину жизни некоторых представителей рода.

В 1733 г. шляхтич из Троцкого воеводства Александр Кизимирович Скаржинский, который был волонтером в российских войсках на территории Польши, переходит из католичества в православие и получает имя Михаил. Это позволяет ему быстро продвинуться по карьерной лестнице: 7 апреля 1734 г. Михаил «определен в российскую службу переводчиком языков латинского и польского», а 18 июля 1737 г., «по усмотрению генералитета» – назначен сотником в Лубенский полк сотни Куриньской, что на Полтавщине. Входящий в казацкую элиту сотник имеет всевозможные имущественные преференции. Так, «за восприятие веры православной и за ревностные службы» М. Скаржинский получил в собственность 20 дворов в Чорнусской сотне полка.

В 1741 г. лубенский сотник женится на Марии Дьяковской. Средний из троих сыновей Петр, 1743 года рождения – стал родоначальником «трикратской ветви» Скаржинских.

Петр всецело посвятил свою жизнь военному делу. С 20-летнего возраста состоит на службе в Малороссийской войсковой канцелярии, вскоре получает чин военного товарища. В русско-турецкую войну 1768-1774 г.г. П. Скаржинский в чине поручика служит в казачьем полку, навербованного из поляков и украинцев, а также «из разных иностранцев славянской крови» (т. н. Нововербованный полк).

Согласно заключенному в 1774 г. Кючук-Кайнарджийскому мирному договору, турецко-подданные, воевавшие на стороне России, получали амнистию и право в течение года покинуть пределы Османской империи. Началась массовая миграция албанцев, греков, молдаван, волохов, болгар, поляков; с территории Турции в полном составе даже вышел полк, впоследствии названный Арнаутским. Российское правительство предложило переселенцам «вольности» только что уничтоженной Запорожской Сечи. Желая привлечь на малозаселенные земли Северного Причерноморья как можно больше людей, назначенный наместником Новороссийского края граф Григорий Потемкин в своих ордерах неоднократно подчеркивал, что «желающие тут селиться получат льготы и землю для вечного им жилища».

В июле 1775 г. казакам Нововербованного полка предложили поселиться по течению Днепра или Буга (по выбору самих казаков, только на 10 верст выше устья той реки, на которой будут селиться). Выбор казаков и командира полка секунд-майора Ивана Касперова пал на реку Буг. Так возникли селения Матвеевка, Баловное, Константиновка, Гурьевка, Себино, Новопетровское, Касперовка, Федоровка (Н-Одесса). Выше по течению Буга поселили и прибывших из-за границы арнаутов. Земля арнаутам отводилась на таком же основании, что и казачьему полку. Появились селения Троицкое, Михайловка, Скаржинка (Белоусовка), Арнаутовка (Дорошовка), Новогригорьевка, Раковец (Раково), Сокольская переправа (Булгари, Болгарка – ныне микрорайон Вознесенска).

Детальніше: Генерал Скаржинский и его дети: неизвестное о представителях известного рода

До Всесвітнього дня туризму

Щороку 27 вересня у світі відзначається День туризму.

За даними Головного управління статистики, на Миколаївщині у 2015 році діяло 60 суб’єктів туристичної діяльності (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі 5 туроператорів, 52 турагента та 3 суб’єкта, що здійснюють екскурсійну діяльність.

Суб’єктами туристичної діяльності реалізовано 5 тис. туристичних путівок на 50,3 тис. туроднів. Вартість реалізованих туристичних путівок становила 92,1 млн.грн.

У минулому році обслуговано 7,5 тис. туристів і всі вони громадяни України. З кожних 10 туристів 9 здійснювали подорожі за кордон і 1 – у межах країни. Серед туристів, які виїжджали за кордон, найбільшою популярністю користувалися подорожі до Туреччини та Єгипту.

Майже для всіх туристів (98,6%) основною метою подорожі були організація дозвілля та відпочинок.