СТАТИСТИКА ВІДВІДУВАНЬ

23734782
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
Цього місяця
Попереднього
Загалом
423
12715
423
133481
211578
23734782

Ваша ІР адреса: 172.20.0.3
2024-12-23 00:36

Календар

Грудень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5

Про регіон

Заробітна плата та стан її виплати у Миколаївській області у січні 2017 року Друк E-mail

За даними Головного управління статистики у Миколаївській області, реальна заробітна плата у січні 2017 року порівняно з груднем зменшилась на 11,9%, проте відносно січня 2016 року зросла на 23,5%.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ, організацій (дані наведено по юридичних особах та відокремлених підрозділах юридичних осіб з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) у січні 2017 року становила 5743 грн, що на 10,9% нижче ніж у грудні, але на 39,4% вище ніж у січні 2016 року.

Одними з найвищих були нарахування на підприємствах металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устатковання – 11790 грн, складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту – 10457 грн; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 9999 грн. Водночас, найменшу заробітну плату отримували працівники поштової та кур’єрської діяльності – 2527 грн; з виробництва електричного устатковання – 2766 грн; добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 3340 грн.

Залишається невирішеною проблема своєчасності виплати заробітної плати. На 1 лютого 2017 року сума боргу працівникам підприємств, установ, організацій області (без урахування найманих працівників статистично малих підприємств і у фізичних осіб-підприємців) склала 89,4 млн.грн, що на 5,3% (на 4,5 млн.грн) більше ніж на 1 січня.

У структурі загальної суми заборгованості 73,2% (65,4 млн.грн) не виплачено персоналу економічно активних підприємств, 26,5% (23,6 млн.грн) припадає на підприємства, щодо яких реалізовуються процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, решта – на економічно неактивні підприємства.

Обсяг боргу працівникам економічно активних підприємств упродовж січня збільшився на 6,6% (на 4 млн.грн). Переважна частка заборгованої суми накопичена на підприємствах м.Миколаєва (87,1%, або 57 млн.грн), а за видами економічної діяльності – у промисловості (77,1%, або 50,5 млн.грн).

На 1 лютого 2017 року роботодавці цих підприємств не розрахувались з 2,5 тис. працівників, кожному з яких не виплачено у середньому 25,8 тис.грн зарплати.

Опубліковано: Вівторок, 14 березня 2017, 17:27
Соціально-економічний портрет Березанського району Друк E-mail

 

Береза́нський райо́н розташований у південній частині Миколаївської області в зоні південного степу України. Районний центр — селище міського типу Березанка. Територія району становить 1,38 тис. км².
Район розташований на узбережжі Чорного моря. Територія його витягнута з півночі на південь на 50 км та із заходу на схід на 30 км. Район розташований у межах природних підзон:

  • до степу південного відноситься північна частина Березанського району;
  • до степу сухого — південна частина Березанського району.

Район межує з Одеською областю, Миколаївським, Веселинівським та Очаківським районами Миколаївської області. З півдня територія району омивається водами Чорного моря, західне узбережжя омиває Тилігульський лиман, південно-східне узбережжя омивається водами Березанського лиману.
Прибережні смуги лиманів та самого Чорного моря перетинаються короткими, але широкими та глибокими балками.
У районі 1 селище міського типу і 49 сільських населених пунктів.
Населення району станом на січень 2015 року налічувало 23 566 осіб, з них міського — 4 127 (власне Березанка), сільського — 19 439 осіб.
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним]:

  • українська — 88,87 %
  • російська — 8,27 %
  • молдовська — 1,12 %
  • гагаузька — 0,52 %
  • вірменська — 0,51 %
  • болгарська — 0,17 %
  •  білоруська — 0,14 %

 

Детальніше: Соціально-економічний портрет Березанського району

Опубліковано: Вівторок, 07 березня 2017, 13:59
Жінки Миколаївщини Друк E-mail

Головне управління статистики повідомляє, що у Миколаївській області на 1 січня 2017 року проживало 1149,4 тис. осіб постійного населення. Статева структура населення області характеризувалась перевагою частки жінок (54%) у його чисельності. 

У 2016 році народилось 5,3 тис. дівчаток і 5,5 тис. хлопчиків. Із загальної кількості матерів 369 народили четверту дитину, 156 – п’яту, 77 – шосту, 36 – сьому, 17 – восьму, 5 – дев’яту, 4 – десяту і більше. Майже три чверті (71,3%) дітей народились у зареєстрованому шлюбі. Торік зареєстровано 6,7 тис. шлюбів. Найбільша кількість одружень у жінок припала на вікові групи 20–24 роки (32,4%) і 25–29 років (23,7%).

У 2016 році середньооблікова кількість жінок-штатних працівників (дані наведено по юридичних особах та відокремлених підрозділах юридичних осіб із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) склала 107,7 тис. осіб, або 53,7% від загальної кількості штатних працівників. Зокрема, у сфері поштової та кур’єрської діяльності частка жінок становила 88% жінок, в охороні здоров’я – 81%, у бібліотеках, архівах, музеях та інших закладах культури – 79%, в освіті – 77%. На разі «нежіночими» галузями економіки є будівництво і транспорт, де питома вага жінок становила лише 20%.

Середньомісячна номінальна заробітна плата жінок регіону у 2016 році складала 4016 грн та на 1883 грн (на 31,9%) поступалася оплаті праці чоловіків (5899 грн). Найбільш високооплачуваною була жіноча праця у сфері складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту (7074 грн), фінансової та страхової діяльності (5791 грн), наукових досліджень та розробок (5736 грн).

Багаторівнева, безперервна система освітніх ланок у країні дозволяє жінці, за умови одержання освіти якомога вищого рівня, бути конкурентоспроможною на ринку праці. Торік на Миколаївщині середню освіту отримували 54,4 тис. дівчат (49,4% від загальної кількості учнів), професійно-технічну – 4,6 тис. (44,9% учнів, слухачів), вищу – 16,2 тис. жінок (49,9% від загальної кількості студентів самостійних вищих навчальних закладів). 

Опубліковано: Понеділок, 06 березня 2017, 14:37
Інформація управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації за 2016 рік Друк E-mail

За офіційними даними головного управління статистики в Миколаївській області у 2016 році прийнято в експлуатацію 106,1тис.м2 загальної площі житла, що на 37% менше ніж у 2015 році.

Частка житла, прийнятого в експлуатацію в одноквартирних будинках, становила 49,5%, у будинках із двома і більше квартирами – 50,5%. Обсяг житла, збудованого в одноквартирних будинках, зменшився на 61,6%, у будинках із двома й більше квартирами – збільшився на 69%.

Майже половину всього житла області (49,1% загального обсягу) побудовано фізичними особами. Ними прийнято в експлуатацію 52,1 тис.м2 загальної площі житла, що на 62% менше ніж у 2015 році.

Переважна частка житла збудована у міських поселеннях – 98,5 тис.м2 (або 92,8% загальної площі), решта – у сільській місцевості. Обсяг прийнятого житла у сільській місцевості зменшився на 71,3%, у міських поселеннях – на 30,5%.

У 2016 році кошти державного бюджету у будівництві житла не використовувались.

Із загальної площі прийнятого в експлуатацію житла 86 тис.м2 становила площа нових квартир, 20,1 тис.м2 – приріст площі існуючих квартир за рахунок реконструкції. 

Розподіл загальної кількості прийнятих в експлуатацію квартир за місцем будівництва наведено в таблиці: 

 

Кількість квартир

Загальна площа

Середній розмір квартири,

м2 загальної площі

м2

% до загального обсягу

Усього

1087

85951

100,0

79,1

у тому числі

 

 

 

 

у міських поселеннях

1047

80496

93,7

76,9

у сільській місцевості

40

5455

6,3

136,4

Крім того, у 2016 році прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки загальною площею 4,7 тис.м2, що на 31,7% менше ніж у 2015 році.

 

Опубліковано: Понеділок, 06 березня 2017, 12:28
Соціально-економічний портрет Березнегуватського району Друк E-mail

Вперше на карту Березнегувате було нанесене в 1787 році. Тут воно позначене, як “деревня Березняговатская” і віднесена до Херсонського повіту. Вважають, що назва селища походить від густої зарості берестів. До 1798 року - Березнеговатое, з середини ХІХ ст. встановлюється сучасна назва - Березнегувате. Дата застування району - 1923 рік, смт. Березнегувате  -  1959 рік.

Площа району  - 1263,7 кв.км. 

Населення  - 20383 чол.:

  • міського - 7739
  • сільського - 12644

Національний склад населення:

  • українці - 18802
  • росіяни - 1021

Інші національності: молдовани, євреї, білоруси - 560 

В більшості поселень району проживають українці, в Березнегуватому - українці, росіяни, євреї, молдовани.

В Маліївці значний відсоток становлять росіяни.

В Березнегуватському районі 41 населений пункт.

  • селищна рада - 1
  • сільські ради - 14

Відстань від смт. Березнегувате до обласного центру 103 км. Найближча залізнична станція Березнегувата знаходиться в 13 км від районного центру. По території району проходять транзитні ділянки газопроводу, аміакопроводу та нафтопроводу. 

Детальніше: Соціально-економічний портрет Березнегуватського району

Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2017, 21:18
Соціально-економічний портрет Веселинывського району Друк E-mail

Веселинове – селище міського типу, розташоване на лівому березі річки Чичиклії /притока Південного Бугу/.

Село Веселинове виникло наприкінці ХVІІІ ст. До 1833 року Веселинове входило до складу Херсонського повіту Новоросійської губернії, потім – до новоствореного Ананьївського повіту Херсонської губернії.

У лютому 1920 року Веселинове стало волосним центром Вознесенського повіту Одеської губернії.

 В 1939 році Веселинове стало центром району Одеської області, а з  1960 року Веселинове віднесено до категорії селищ міського типу.

У квітні 1944 року Веселинівський район віднесено до Миколаївської області. Відстань від районного центру до м. Миколаєва – 84 км.

Площа – 1,2 тис. кв. / 4,8% території області. Територія Веселинівщини займає 0,2% площі України і 5,1% Миколаївської області. На півночі район межує з Доманівським та Вознесенським, на сході з Новоодеським, на південному сході з Миколаївським, на півдні з Березанським районами Миколаївської області, на заході та південному заході з Березовським районом Одеської області.

Кількість населення – 24 тис. чол. Веселинове – 6800 тис. чол.

Національний склад населення: 90% - українці, 6,8% - росіяни, 1,7%  - молдовани, 1,2% - німці, 0,3% - представники інших національностей.  Більша частина росіян проживає на території сіл – Колосівка, Градовка; німців – Широкий Лан, Катеринівка, Новосвітлівка, Градовка, Поріччя.

Кількість населених пунктів в районі – 52.

З них: 12 – центри сільських рад: Зеленівська, Варюшинська, Катеринівська, Кубряцька, Миколаївська, Луб’янська, Новосвітлівська, Подільська, Порічанська, Покровська, Ставківська, Ш – Ланівська.

2 – центри селищних рад: Веселинівська і Кудрявцівська.

Веселинівській селищній раді підпорядковані населені пункти: смт. Веселинове, села – Звенигородка і Кременівка. 

Через селище проходять автошляхи Одеса - Київ та Миколаїв - Доманівка,  які сполучають Веселинове з такими великими населеними пунктами, як м. Миколаїв, м. Одеса, м. Вознесеньск. 

У Веселинове є залізнична станція Одеської залізниці, яка збудована в 1941 році. На території району також знаходиться вузлова залізнична станція - Колосівка.

Детальніше: Соціально-економічний портрет Веселинывського району

Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2017, 20:13
Соціально-економічний портрет Снігурівського району Друк E-mail

 Снігурівка - центр району,площа якого-1,3 тис.кв.км.

Територія району - 1350,2 кв. км.

 Чисельність населення –  39,832 тис. чол.

 В т.ч. міське – 12700 тис. чол.

 Сільське – 2 7.132 тис. чол.

 Національні меншини –

 с. Киселівка- 11 поляка;

 В районі - 58 сільських населених пунктів, 1-місто. 

Детальніше: Соціально-економічний портрет Снігурівського району

Опубліковано: Середа, 22 лютого 2017, 18:02
Соціально-економічний портрет Миколаївського району Друк E-mail

Загальні відомості про район:

Географічні дані:

Площа: 1429 км2

Процент від загальної території області:  5,8%

Відстань від Миколаївського району до м. Миколаєва: 2 км

Водні ресурси Південний Буг, ставки – 4841,65 га

Кордони: захід – Березанський район;

схід – Новоодеський та Жовтневий райони;

північ –Веселинівський район;

південь – Очаківський район

Адміністративно-територіальний одиниці:

В районі одна селищна рада (Ольшанська), 17 сільських рад (Безводненська, Веснянська, Кіровська, Кир’яківська, Ковалівська, Комсомольська, Кривобалківська, Криничанська, Надбузька, Нечаянська, Петрівська, Радсадівська, Степівська, Трихатська, Улянівська, Шостаківська, Яснополянська).

Всього населених пунктів– 52, в тому числі 51-сільських, 1- селищний.

Смт. Ольшанське, с. Тернувате, с. Сапетня, с-ще Ясна Зоря, с. Безводнє,  с. Жовтневе, с. Новомихайлівка, с. Шурине, с. Зелене, с. Весняне, с. Кірове, с. Стара Богданівна, с. Кир`яківка, с. Петрово-Солониха, с. Кам`яна Балка, с. Ковалівка, с. Комсомольське, с. Маловарварівка, с. Сеньчине, с. Крива Балка, с. Подимове, с. Половинки, с. Кринички, с. Новоселівка, с. Трихатське,с. Новогригорівка, с. Надбузьке, с. Сливине, с. Нечаяне, с. Іванівка,  с. Радгоспне, с. Червоноармійське, с. Мефодіївка, с. П`ятихатки, с. Карлівка,с. Лук`янівка, с. Петрівка, с. Зелений Яр, с. Радсад, с. Новобогданівка, с. Степове, с. Зелений Гай, с. Трихати, с. Улянівка, с. Червоне Поле, с. Шостакове, с. Корчине, c. Новоюр’ївка, с. Суха Балка, с. Ясна Поляна, с. Андріївка, с. Новоандріївка.

Повна назва селищної та сільських рад

Назви населених пунктів, які входять до відповідної селищної та сільської рад

 Ольшанська

смт. Ольшанське, с. Тернувате, с.Сапетня, с-ще Ясна Зоря

Безводненська

с. Безводнє, с.Новомихайлівка, с.Шурине, с. Зелене, с. Жовтневе

Веснянська

с. Весняне

Кіровська

с. Кірове, с. Стара Богданівна

Кир’яківська

с. Кир`яківка, с. Петрово-Солониха, с. Кам`яна Балка

Ковалівська

с. Ковалівка

Комсомольська

с. Комсомольське, с. Маловарварівка,  с. Сеньчине

Кривобалківська

с. Крива Балка, с. Подимове,  с. Половинки         

Криничанська

с. Кринички, с. Новоселівка, с.Трихатське, с. Новогригорівка

Надбузька

с. Надбузьке, с. Сливине

Нечаянська

с. Нечаяне, с. Іванівка, с. Радгоспне,   с. Червоноармійське, с. Мефодіївка,  с. П`ятихатки, с.Лук`янівка  

Петрівська

с. Карлівка, с. Петрівка, с. Зелений Яр

Радсадівська

с. Радсад, с. Новобогданівка

Степівська

с. Степове, с. Зелений Гай

Трихатська

с. Трихати

Улянівська

с. Улянівка, с. Червоне Поле

Шостаківська

с. Шостакове, с. Корчине, c.. Новоюр’ївка

Яснополянська

с. Суха Балка, с. Ясна Поляна, с. Андріївка, с. Новоандріївка

 

Детальніше: Соціально-економічний портрет Миколаївського району

Опубліковано: Четвер, 16 лютого 2017, 17:36
Соціально-економічний портрет Новоодеського району Друк E-mail

Новоодеський район як адміністративно - територіальна одиниця створений у 1923 році.

Територія – 14 тис. кв. км.

Населення - 35,7 тис. чоловік.

Районний центр - м. Нова Одеса

У районі налічується - 42 населених пункти, з яких 41 - сільський.

Розподіл населення за національностями:

все населення - 35700;

  • українці - 34361;
  • росіяни - 1922;
  • молдовани - 518;
  • білоруси - 192;
  • вірмени - 189;
  • корейці - 73;

Виробничий потенціал району : агропромисловий комплекс , переробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів.

Найважливіший сектор економіки: агропромисловий.

В АПК району працює понад 300 фермерських господарств.

Виробнича структура сільського господарства - рослинницько-тваринницька.

Площа сільськогосподарських угідь - 123,6 тис. га.

Найефективніша галузь сільського господарства - виробництво зерна.

Тваринництво району - м'ясо - молочний напрямок.

Загальна площа району складає 142849га, із них сільськогосподарських угідь 123480га, в тому числі: ріллі 102218га.

Розташований Новоодеський район у центральній частині Миколаївської області, утворений в 1923 році. Населення : 35,6 тис. чоловік.

Більша частина Новоодеського району лежить у межах Причономорської низовини, північна - на відрогах Придністровської височини.

Корисні копалини - граніт, пісок, камінь. Район належить до дуже посушливої, помірно жаркої агрокліматичної зони з м'якою зимою. Сніговий покрив нестійкий. По Південно-Західній межі його протікають річки Південний Буг (впадає в Бузький лиман) з притокою Гнилий Єланець і Громоклія. Переважають чорноземи південні малогумусні і солонцюваті, на Півночі-чорноземи звичайні малогумусні. Площа лісонасаджень 6,2 т. га, у тому числі полезахисних лісосмуг 1,6 т. га. У Новоодеському районі дві пам'ятки місцевого значення - джерела у селах Новопетрівське та Кандибине.

Детальніше: Соціально-економічний портрет Новоодеського району

Опубліковано: Четвер, 16 лютого 2017, 15:58
Соціально-економічний портрет Казанківського району Друк E-mail

Казанківський район, як адміністративно-територіальна одиниця, утворений в 1923 році. З 22 вересня 1937 року увійшов до складу Миколаївської області.

Розташований у північно-східній частині Миколаївської області. Територія району – 1349,2 кв. км, що становить 5.3% території області.

Населення району – 19,6 тис.чол В районі проживають представники більше 30 національностей, з них 83% - українці, 13,4%-росіяни,16,7%- молдовани, 0,8%- білоруси. За кількістю адміністративно-територіальних одиниць поділяється на 1 селищну та 17 сільських рад, яким підпорядковані 70 населених пунктів. Смт Казанка – районний центр, розташований на берегах річки Висуні за 130 км від обласного центру, займає 12,85 кв.км. Населення селища - 7,5 тис. чоловік. Протяжність району з півночі на південь – 110 км, зі сходу на захід – 35 км. По території району проходить автомобільна траса Дніпропетровськ-Одеса, залізничне сполучення в районі забезпечують Придніпровська та Одеська залізниці.

Казанківський район є сільськогосподарським, з розвинутим рослинництвом. Переважна більшість сільгосптоваровиробників займається виробництвом зернових культур, соняшнику, овочів, ріпаку. Родюча Казанківська земля дає можливість отримати врожайність зернових понад 50 ц/га. 

По території району проходить аміакопровід.

Кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.

В районі налічується 443 км доріг.

На території Казанківського району працюють відділення "ПриватБанку", банку "Райфайзен Банку Аваль", "Ощадного банку України".

Структура закладів культури складається з 23 клубних та 23 бібліотечних закладів, дитячої районної музичної школи та народного історичного музею.

В смт Казанка функціонує районний стадіон "Колос".

Детальніше: Соціально-економічний портрет Казанківського району

Опубліковано: Четвер, 16 лютого 2017, 14:14